Я завжди думала, що доля – це щось із галузі фантастики.

Але коли я зустріла його знову, після багатьох років, то зрозуміла, що іноді життя може здивувати навіть скептиків.

У школі він був худорлявим, дещо занудливим хлопцем, який завжди потопав у книгах.

Ми були просто однокласниками, які розділяли лише випадкові погляди та незграбні посмішки.

І ось, через роки, на зустрічі випускників, я ледве впізнала його.

Він перетворився на справжнього чоловіка, немов зі сторінок глянсового журналу – впевнений, спортивний,

із чарівною усмішкою.

“Ти змінилася,” – сказав він мені, підходячи з усмішкою.

“І ти теж,” – відповіла я, відчуваючи себе трохи збентеженою і в той же час захопленою.

Ми почали зустрічатися, і незабаром я зрозуміла, що він – та сама людина, з якою хочеться пройти все життя.

Його турбота, увага та любов зробили мене найщасливішою жінкою на світі.

Зараз, коли я вагітна, то почуваюся такою впевненою та захищеною. Мій чоловік – моя опора, і я знаю, що він буде чудовим батьком для нашої дитини.

“Ми впораємося з усім,” –

часто говорив він, гладячи мою руку.

“Я забезпечу нашого малюка всім найкращим, як і тебе.”

Ці слова надавали мені сил та впевненості.

Я усвідомила: неважливо, що на нас чекає в майбутньому, ми будемо разом і впораємося з усім.

Життя сповнене несподіванок, і іноді вони виявляються найкращими, що з тобою траплялося.

Адже хто міг подумати, що цей худорлявий і занудливий хлопець стане моїм чоловіком і батьком моєї дитини?

КІНЕЦЬ.