П’ять років тому під час відрядження у Сергія розпочався роман. Готуючись до поїздки, він жартував над дружиною Світланою, розповідаючи про її можливий курортний роман.

У новому місті Сергій допоміг молодій матусі Олені з її сином Михайлом, у коляски якого відвалилося колесо.

Залучений вразливістю Олени, Сергій захопився нею, не усвідомлюючи наслідків. Але вже тоді по розмовах телефоном Світлана помітила в ньому зміну. А коли Сергій сам у всьому зізнався, вона була вражена.

Їхнє розставання було страшенно гірким; Світлана забрала з собою їхнього сина. Після розлучення Сергій перевіз Олену та Михайла до своєї квартири.

Проте реальність зламала його рожеві окуляри майже відразу. У Михайла були прогалини у вихованні, і Сергію було важко з ним зблизитися.

До того ж, Олена не виявляла інтересу до облаштування своєї території, про затишок з нею й говорити було марно, що різко контрастувало з домашньою натурою Світлани, яка всюди створювала свою комфортну атмосферу,

куди б вона не ходила. З часом у Сергії росла ностальгія по старим дням. Він сумував за тим життям, яке було у нього зі Світланою та їхнім сином.

Він усвідомив свою помилку, адже проміняв глибокі та змістовні стосунки на швидкоплинний потяг.

Його переслідувала жаль, він хотів примиритися зі Світланою, але вважав свою зраду непробачною. Тяжкість зробленого Сергієм вибору призвела до того, що він опинився у своїй же пастці туги та самобичування.

КІНЕЦЬ.