Невістка вчора всім мозок винесла: мені, сину, навіть моїй дочці. Я, звичайно, знала, що вона не стримана, але щоб ось так на рівному місці придумати цілу теорію змови та весь вечір скандалити… Такого я не очікувала. Ще й у висловлюваннях не соромилася, хоча я їй жодного разу не подружка.

На Маші син одружився два роки тому. Я до невістки ставилася нейтрально. Не можу сказати, що вона мені дуже сподобалася, та вона мені й не повинна подобатися, головне синову добре. Але й поганого спочатку я про неї нічого сказати не могла. Зараз вже минув час, багато її особливостей вилізли назовні, хоча я спеціально в ній недоліки не вишукувала.

До минулого року жили мої молоді на орендованій квартирі. Тільки планували збирати на своє житло, бо незадовго до весілля син розплатився з кредитом за машину, і хотів трохи видихнути від боргів. А потім не стало нашої бабусі, і питання з квартирою вирішилося само собою.

– Так, натуральна бабцина квартира, – гидливо зморщила носик Маша, коли вперше потрапила у квартиру.

Сказано було хоч і грубо, але дуже правильно. Квартира була в гнітючому стані. Мамі моїй, колишній власниці, останніх років десять вже нічого не треба було. Пропонували їй зробити ремонт, але вона не хотіла зайвого шуму та пилу. Казала, що так їй звичніше, вже свій вік вона доживе, а після неї хоч що хочете.

– Нічого, – натхненно заспокоїв дружину син. – Зробимо ремонт, буде просто цукерка.

– Та тут все треба до бетону обдирати та викидати всі меблі, – не вгамовувалась невістка.

– Треба, значить, обдеремо і викинемо.

Маша єхидно поцікавилася, на які це такі тисячі чоловік вирішив робити такий масштабний ремонт, а той відповів, що треба накопичити. Все одно ж збиралися. Тільки тепер збиратимуться не на іпотеку, а на ремонт та меблі.

– А щоб було швидше, ми сюди й переїдемо, – вирішив син.

На Маші обличчя не було, їй явно не хотілося жити у такій занедбаній квартирі. Я тоді пішла, не стала чекати, доки діти почнуть скандалити. А вони точно поскандалили, це я, напевно, знаю.

Але у результаті син таки переміг. Молоді переїхали до своєї квартири, почали збирати на ремонт. Щоправда, на ліжку невістка наполягла одразу, спати на бабусиному вона відмовилася під загрозою розлучення. Загалом в’їхали, почали збирати.

Справа в перші місяці йшла зі скрипом. З’ясувалося, що Маша заощаджувати не вміє зовсім. Як тільки в її руки потрапляли гроші, то вони одразу ж розліталися на будь-яку нісенітницю. Син вольовим рішенням прибрав у своє відомство сімейний бюджет, і періодично “бив” дружину по руках, забороняючи витрачати на будь-що.

– Потерпи, спочатку ремонт, потім все інше. Навіть дві тисячі не можна, бо туди дві тисячі, сюди дві тисячі, а зрештою скринька порожня.

Ні, діти не голодували, у них був одяг по сезону, у невістки була необхідна косметика, але бездумних витрат син не допускав. Що дуже невістку засмучувало.

Я теж потихеньку відкладала гроші, щоби потім подарувати молодим, коли вони почнуть свій ремонт. Мені самій не потрібно багато, я не барахольниця, речі в шафі не солю, а на їжу та комуналку витрачаю небагато.

До того ж мені періодично допомагає дочка. Вона старша за брата на одинадцять років, вже давно одружена, дитина школу закінчує вже через пару років. Живуть вони з чоловіком добре, непогано забезпечені, можуть дозволити мені допомагати. Але я цим не зловживаю, сама допомоги не прошу. Тільки якщо дочка сама вирішить.

Подзвонила вона мені минулого тижня, каже, що в неї шуба є, яку вона вже не носить.

– Та я зараз майже завжди за кермом їжджу, а там у довгій шубі незручно. Ось і висить вже рік. Чекає, коли до неї міль дістанеться. Привезти тобі, носитимеш?

Звичайно! Які питання можуть бути. Шуба у дочки хороша, натуральна, та й носила вона її всього нічого, нова, можна сказати.

Дочка шубу привезла, я її поміряла, а мені вона завелика. Треба ґудзики перешити. Дочка сказала, що віддасть в ательє, вона знає де добре. Так і вчинили.

А вчора дзвонить, каже, що все зробили, можна забирати. На вулиці ожеледиця, я подумала, що сама не дійду, переламаюсь. Дочка у відрядження збиралася, їй ніколи. Вирішила сина попросити, він же на машині теж. Той не відмовив. Сказав, що увечері привезе.

Увечері він приїхав злий та знервований. Привіз шубу і розповів, як посварився з дружиною.

– Лежав собі пакет у багажнику, нікого не чіпав. Маші там щось було потрібно, сунула носа і в пакет. Побачила шубу, спочатку верещати від радості стала, а потім, коли дізналася, що це не їй, плакати почала. Я ж сказав, що це тобі, та й далі був скандал.

Невістка вирішила, що син купив мені шубу, тому закотила йому істерику на тему того, що її він змушує вічно заощаджувати, а сам на матусю нечувані гроші витрачає.

Розповідь сина перервала телефонний дзвінок. Мені дзвонила Маша.

– Не соромно вам із сина гроші тягнути? І навіщо вам шуба, ви ж вже в віці! – трохи заїкаючись від ридання прокричала вона.

Я слухати цю істерику не стала, поклала слухавку. Істерика істерикою, але переходити на образи – це вже занадто.

А син продовжив розповідь. Син спробував пояснити, що шубу мені віддала моя дочка, а він просто забрав її з ательє. Але невістка була чітко впевнена, що він бреше. Навіть доньці зателефонувала і почала випитувати подробиці про шубу.

Хоча всі свідчення сходилися, невістка вирішила, що тут кругова порука з метою обдурити її. Навіщо така багатоходівка комусь потрібна, незрозуміло, але Маша чомусь учепилася за цю ідею. Син психанув, висадив дружину біля будинку, а сам поїхав до мене.

Решту я вже знаю сама.

Я подякувала синові за доставлення, нагодувала вечерею, і сказала, щоб передав своїй дружині, що поки вона переді мною не вибачиться, я з нею навіть вітатись не стану. І це буде вперше і востаннє, коли я готова її пробачити за таке відверте хамство.

Поки що ніхто з вибаченнями не дзвонив. Подивимося що буде далі.

КІНЕЦЬ.