Ніна Федорівна, якій було 60 років, ділила свою невелику квартиру з сином Олегом, невісткою та онуком.

Олег та його дівчина переїхали до них 12 років тому, а за рік у них народився син. Ніна Федорівна грала важливу роль у вихованні онука, піклуючись про нього вдень та вночі.

Олег та його дружина, маючи скромний дохід, регулярно відпочивали, купували новий одяг та гаджети, що турбувало Ніну.

Вона не розуміла їхні потреби в ноутбуках та частих оновленнях телефонів, пропонуючи економічні альтернативи на кшталт фарбування волосся вдома, але невістка наполягала на підтримці певного іміджу для роботи.

Виникли тертя з приводу витрат на домашнє господарство, особливо на воду та електрику.

Ніна, намагаючись прищепити ощадливість, часто суперечила більш ліберальному підходу невістки до комунальних послуг, що призводило до регулярних конфліктів.

Зрештою, невістка домоглася самостійності і захотіла переїхати, але не в орендовану квартиру.

Вона запропонувала взяти іпотеку, з чим успішно впоралися її друзі , але Олег чинив опір, побоюючись нестабільності роботи та тягаря іпотечних платежів.

Тоді вона запропонувала зменшити площу квартири Ніни, щоби фінансувати власне житло, але ні Ніна, ні Олег цю ідею не підтримали.

Розлютившись, невістка поїхала з сином до своїх батьків, зажадавши від Олега знайти вирішення житлового питання до її повернення.

Вона обмежила доступ Олега до їхнього сина, який сумував за батьком та бабусю. Ця ситуація викликала питання про наполегливість невістки і про те, що сім’я потребує окремого проживання.