Початок цієї історії знайомий майже всім сімейним людям. Чоловік повернувся з роботи втомленим і завалився дивитися телевізор. У цей час дружина вкладала дітей спати, а вони розкапризувалися і не хотіли лягати.

Щоб не чути дитячого плачу, глава сімейства демонстративно включив звук голосніше. Це зачепило дружину, і вона відпустила стрілу в сторону чоловіка.

Слово за слово між подружжям розгорілася сварка. Дружина дорікала чоловікові, що той палець об палець не вдарив, щоб допомогти їй доглядати за дітьми. Він же звинувачував дружину, що вона і так цілими днями нічого не робить, в той час як він цілодобово тяжко працює на роботі.

Зрештою дружина не витримала і вся в сльозах втекла з дому до своїх батьків. Через два дні вона отримала від чоловіка лист.

“Моя люба!

Прости мене за мою поведінку. Коли ти пішла, у мене було достатньо часу, щоб добре обміркувати ситуацію, що склалася.

З горем навпіл я уклав дітей спати. А коли ти не повернулася вранці, мені довелося взяти на роботі вихідний і залишитися на господарстві. Я цілий день клопотав по дому, не маючи жодної вільної хвилини.

Я постійно готував їжу, одягав дітей, грав з дітьми і прибирав у хаті. Часом мені доводилося робити все це одночасно!

Протягом цілого дня я був замкнений у власному будинку, не маючи можливості поговорити ні з ким старше 10 років. Я зрозумів, на які жертви ти йдеш, відмовляючись від свого дозвілля на користь догляду за дітьми.

На наступний день все повторилося. Я прожив без тебе два дні і одну ніч. За цей час я багато передумав і зрозумів найголовніше.

До мене нарешті дійшло, як сильно ти втомлюєшся за день! Усвідомив, що бути матір’ю – це постійно йти на жертви! Це набагато важче, ніж сидіти по 10 годин в офісі.

Я зрозумів, що бути матір’ю – це найбільш відповідальний обов’язок в світі! Але, на жаль, це ніхто не цінує і тим більше не вихваляє …

Я написав цей лист не просто для того, щоб вибачитися і сказати, що я за тобою сумую. Я хочу, щоб ти кожен день чула від мене, яка ти розумниця. Ти неймовірно смілива, на тобі тримається благополуччя всієї родини.

Я тобою захоплююсь!”

КІНЕЦЬ.