Одна жіночка на базарі продавала домашні яйця. Інші продавали по 4, а вона за 8! Всі їй радять:

– Жінко! Та спусти ціну, бо так ніґди їх не продаш…

А вона спокійно відповіла:

– Я почекаю. Ніде ся не спішу.

Під вечір прийшов один чоловік і каже їй:

– Треба ми 100 яєць, ціна мене не цікавить, але принеси ми їх аж до дому.

Вона спокійно відповіла:

– Я їх принесу, бо ніде ся не спішу…

Як принесла йому яйця, він питає чи може вона трохи затриматися, аби разом повечеряли?

– Маю час, бо ніде ся не спішу…

Після вечері чоловік запропонував їй каву і вuно.

– Чого би ні, – відповіла жінка.

– Ніде ся не спішу.

Так ся опинили в лiжkу. Після пaлкoго к0хання жінка засміялась і каже:

– Коли розповім коліжанкам на базарі, що продалам яйця по 8, наїламся, напиламся, і ще три рази пok0хaлaся… Чоловік ся засміяв і каже:

– Та не три рази, але лише один раз!

А жінка і каже:

– Так я почекаю. Ніде ся не спішу…

КІНЕЦЬ.