Подружжя було здивовано, коли син оголосив про рішення розлучитися через півроку після весілля. Вони дали йому цінну пораду.

 

У розпал робочого тижня Лариса була здивована, коли до неї додому несподівано з’явився її син Михайло, який за півроку до цього одружився та мешкав окремо.

Побачивши її суворий вираз обличчя, Михайло забарився і зізнався, що пішов від дружини Олі після сварки. Лариса, менеджер у галузі, де домінують чоловіки, із сильним характером, здригнулася від думки, що її син тікає додому після кожної сварки з дружиною.

Михайло заявив, що йому вже набридло сперечатися, натякаючи на рішення розірвати шлюб. Його претензії були пов’язані з пропозицією Олі зайнятися домашніми справами, що він вважав принизливим після виснажливих робочих днів.

Михайло був твердо переконаний, що ці обов’язки – виключно турбота його дружини, і ця думка викликала здивування та роздратування його матері.

Лариса була приголомшена поглядом сина, стверджуючи, що вони з чоловіком ніколи не прищеплювали йому такі думки. У її подружньому житті все завжди робилося разом і спільно – робота, виховання дітей, ведення домашнього господарства.

Поява в сім’ї цього самопроголошеного “справжнього чоловіка” її дуже засмутила. У цей момент додому повернувся батько Михайла, який, як і Лариса, був здивований появою сина та новиною про майбутнє розлучення.

Однак, на відміну від емоційної реакції матері, батько відреагував спокійно, поділившись історією про те, що термін “чоловік” у старі часи позначав пару саней – вказуючи на необхідність того, щоб пара тягла вантаж разом.

Він підкреслив ризик дисбалансу, коли один із подружжя ухиляється від своїх обов’язків, обтяжуючи іншого.

Незважаючи на явне несхвалення батьків та їх вибір на користь Олі, Михайло затаїв образу. Незабаром батьки зайнялися своїми справами, ігноруючи його, даючи зрозуміти, що йому тут не раді.

Михайло спостерігав за сімейною гармонією своїх батьків, намагаючись зрозуміти їхнє порозуміння, незважаючи на їх тверді характери.

Нарешті, батько порушив мовчання, порадивши Михайлу примиритися з Олею і відмовитися від своїх невірних уявлень про гендерні обов’язки. Він наполягав у тому, що й подружні обов’язки – це взаємна турбота і підтримка, а не примусовий поділ домашніх обов’язків.

Після цієї суворої розмови Михайло, хоч і збентежений, залишив батьківський дім, обмірковуючи свої дії та ставлення до Олі. Він вирішив загладити свою провину перед дружиною і відтепер прагнути встановлення гармонійних відносин, подібних до тих, що були у його батьків. Вам сподобалася ця історія?

КІНЕЦЬ.