– Людо! Мене Вітя покинув! Зовсім кинув! Прокинувшись рано вранці, ще не розплющивши очі, Марина простягла руку туди, де мав бути чоловік. Того на місці не було. Вчора вони сильно посварилися, і дружина в серцях кинула чоловікові: “Забирайся з дому!”.

Чоловік, проігнорувавши її, роздягнувся і ліг спати. Посидівши трохи на кухні, вона дочекалася поки той засне, і попрямувала до спальні.

І ось ранок, сьогодні неділя, а чоловіка нема! Марина кинулася до шафи з одягом, але речей чоловіка у шафі не було. Вона впала на ліжко і голосно заридала в подушку.

Потім зателефонувала до подруги Люди. Люда прибігла в халаті хвилини за три, і прямо з порога заголосила : – Ось негідник який! Залишив дружину з дітьми!

– Людо, ти чого? У нас дітей поки що немає!

– Ну ти подивися на нього, мало того, що залишив, то ще й без дітей!

Алло! Олена уявляєш, Віктор Марину покинув, давай швидше до нас, вирішуватимемо, що робити! За кілька хвилин у квартиру увійшла сусідка Олена, яка жила трьома поверхами вище.

– Що говориш?

Як пішов?

Зовсім?

З речами? – не вірила у почуте Олена.

– Ти Марина не плач! Ти дівчина молода, вродлива, ми знайдемо нового чоловіка!

– Людо, я не хочу іншого чоловіка! Я Віктора свого люблю!

Я хочу до нього! – сказала Марина, і знову заридала в подушку…

– Доброго дня дівчата! А що тут відбувається? У дверях стояв Віктор, в одній руці якого були квіти з тортом, а в другій пакет із картоплею. Дружина, побачивши чоловіка, кинулася йому на шию.

– Вітю, ти де був? Чому пішов?.. Ідіть звідси! Подружки тихенько вибігли із квартири.

– Та як де був, я тобі записку на кухні залишив! На ринок поїхав, за картоплею. Ти мене весь вечір через це лаяла вчора!

– А речі твої де?

– Та в валізі лежать із минулої сварки. Мені ліньки їх було туди-сюди складати. Ти мені краще скажи, що тут сталося?