– Де тут у вас ванна?! – поцікавилася в невістки Марина Леонідівна.

– Є дві в нас. Одна в кінці коридору, а друга – зліва. Перші двері, – відповіла Марія, яка саме гралася з трирічним синочком.

– Ясно, я в кінці коридору сходжу, – заявила свекруха і швидко пішла.

Дівчина побачила, що її син пролив воду й вирішила сходити в дитячу кімнату по сухий одяг.

Як тільки Марія вийшла в коридор, вона помітила, що двері в їхню з чоловіком спальню прочинені…

Підійшовши ближче, господиня побачила свою свекруху за несподіваним заняттям! Вона порпалася в їхніх речах.

– А що ви тут робите? – насторожено запитала дівчина.

– Ой, та нічого! – ахнула та.

– Я двері у ванну не знайшла і заблукала…

– У нас у спальні двері явно не схожі на двері ванної. Тим більше незрозуміло, навіщо ви порпалися у паперах, що лежать на комоді, – Марія не стала розігрувати комедію й одразу дала зрозуміти, що все бачила.

– Не вигадуй, я просто шукала туалет, – нервово пробурчала Марина Леонідівна і прослизнула повз невістку в коридор…

…Увечері того ж дня у Марії з чоловіком Денисом відбулася серйозна розмова.

– Твоя мама щось шукала в нашій спальні, вона порпалася в документах, – рішуче промовила Марія.

– Навіщо їй це робити? Ти впевнена, що бачила? – здивовано спитав чоловік.

– Що?! Звісно, я впевнена в цьому! Я сама все бачила. Вона сказала, що йде в туалет, але чомусь опинилася у нас у спальні, – обурено відповіла дівчина.

– Ти за нею стежила? – напружено запитав Денис.

– Ні, звісно! Мені знадобився сухий одяг для нашого сина, і я просто пішла по нього, – пояснила Марія.

– Мені здається, що ти чіпляєшся до моєї мами, може, вона, справді, переплутала двері, – син почав завзято виправдовувати Марину Леонідівну.

– Ти сам віриш у це? – піднявши одну брову, спитала дівчина.

– Не особливо… Але я не вірю й у те, що вона спеціально зайшла до нас у кімнату. Давай я поставлю замки на двері в спальню та робочу кімнату? Закриватимемо їх, поки мама у нас гостює, – швидко здавшись, запропонував чоловік.

Невістка Марини Леонідівни працювала вдома, тож одну з кімнат вони переробили в робочий кабінет.

– Добре. Звісно, простіше було поговорити з твоєю мамою, але якщо ти мені не віриш… Тоді став замки, – з кислим виразом обличчя погодилася Марія.

Дівчина вирішила будь-що довести чоловікові, що його мати намагається потрапити до них у кімнату…

…Через кілька тижнів після того випадку свекруха приїхала в гості побачити онука.

На цей момент Денис уже встиг поставити замки у дверях.

Нікому не говорячи ані слова, Марія взяла й намазала дверні ручки спальні і, про всяк випадок, кабінету непомітним шаром дрібних блискіток.

Дівчина хотіла не просто захистити свій особистий простір, вона хотіла довести чоловікові, що його мати навмисне намагається потрапити до них у кімнату.

І цей план спрацював!

Під час вечері Марія помітила, як свекруха ховає під столом руки.

– Що це у вас на руках?

– Нічого, – холодно відповіла жінка.

– Вони в блискітках? – спитала невістка, у якої весь вечір з обличчя не сходила задоволена посмішка.

– У блискітках? – Марина Леонідівна награно глянула на свої долоні. – Ой точно! Справді, це я вдома перебирала ялинкові іграшки, ось, мабуть, і почіпляла блискітки. Скоро ж новий рік, – безглуздо посміхаючись, відповіла свекруха.

– Точно, новий рік… Зовсім забула, а ви приїдете до нас на свято? – стримано поцікавилася дівчина.

– Звичайно! Але тільки першого січня, тридцять першого я святкуватиму з подружками, ми вже домовилися, – з полегшенням від того, що змінили тему розмови, сказала Марина Леонідівна.

– Тоді домовилися, першого чекаємо на тебе у нас, – втрутився в розмову Денис.

Як тільки Марина Леонідівна поїхала, Марія сказала чоловікові відчинити двері до їхньої спальні.

– А тепер подивися на свої долоні, – тріумфально промовила дівчина.

Руки чоловіка були у дрібних блискітках.

– Блискітки… Значить, мама не іграшки перебирала, а намагалася відчинити наші двері. Ну, ти була права, я це визнаю, – засмучено пробурмотів чоловік.

– Отожбо, якби ти не сумнівався в мені, то мені не довелося б мастити дверні ручки, – з легкою образою сказала дружина.

– Зате тепер я не буду в тобі сумніватися і більше довірятиму, – Денис примирливо обійняв Марію.

Незабаром ситуація зі свекрухою забулася, молода сім’я готувалася до нового року.

У передсвятковій метушні всі забули про прагнення Марини Леонідівни потрапити до спальні невістки та сина.

– От же ж! Я зовсім забула, що сьогодні до нас має приїхати твоя мама, – несподівано вигукнула Марія.

– Ну приїде й приїде, ти чого так нервуєшся? Готувати нічого не треба, ми ще вчорашні салати не доїли, – здивовано сказав Денис.

– Ключі. Я забула, куди поклала ключі від нашої спальні та кабінету, – засмучено пояснила дівчина.

– Ой, забудь ти про них, навіть якщо моя мама потрапить туди, вона все одно нічого не знайде. Нам просто нема чого приховувати! На комоді вічно лежать тільки квитанції з комунальних платежів, – Денис спробував заспокоїти дружину.

– Напевно, ти правий, але мені все одно неприємно, що стороння людина нишпорить у нас в будинку, – задумливо промовила Марія.

Відповісти їй Денис не встиг, у дім зайшла свекруха. Поки люблячий син говорив з Мариною Леонідівною, дівчина пішла в кімнату.

Вона злегка прочинила двері в спальню і поставила зверху картонну коробочку, яку наповнила блискітками.

Таким чином, будь-хто, хто штовхне двері і зайде у кімнату, буде обсипаний блискітками.

Після сімейного обіду свекруха сказала, що їй треба в туалет і знову пішла в дальній туалет.

Не минуло й п’яти хвилин, як вона повернулася зла і вся в блискітках з ніг до голови.

– Кому вистачило розуму поставити своє конфеті на двері? Я тепер уся в ньому! – сварилася вона.

– Не знаю, про які двері ти говориш? – приголомшено сказав чоловік.

– Я говорю про двері у спальню! Що за новорічні жарти у вас? Я такого не очікувала, – ніяк не вгавала жінка.

– А що ти там забула? І припини галасувати! – не стерпів чоловік.

– Я? Я просто захотіла глянути, як ви живете, – Марина Леонідівна не очікувала такого питання і зразу притихла.

– Не запитавши, не можна. Я ж у тебе в квартирі не порпаюся, ось і ти в нас не ходи де не треба, – твердо сказав Денис.

Його мама нічого не відповіла, вона мовчки одягнулася й пішла. До Різдва жінка не спілкувалася із сином.

Однак потім вони помирилися, тільки тепер цікава свекруха ніколи не заходила до молодих…

КІНЕЦЬ.