Олег та Злата були хорошою парою, обоє мали хорошу роботу та жили в достатку. Одного тільки в них не було, це спадкоємців.

Олег був сам лікарем, вони з дружиною спробували різні методи але все безрезультатно нажаль.

Мати чоловіка таємно від Злати, пропонувала йому на стороні завести дитину.

Однак Олег відмовився, адже дуже любив свою дружину, і був таким самим однолюбом як і його батько.

Дружина дуже хотіла немовля, тож Олег запропонував взяти дитину з дитячого будинку.

Чоловік дізнався про відповідні заклади, вони зібрали разом всі документи і поїхали туди.

А Златі ще хтось із знайомих сказав, що часто так буває що після усиновлення, у пари з’являються свої діти.

Тож жінка схопилася за ці слова, як за останню соломинку.

У перший приїзд вони так нікого й не обрали адже всіх було їм шкода. Тим не менш за деякий час вони знову поїхали.

І на вулиці гуляла маленька дівчинка, Олег показав її Златі і вони вдвох підійшли до неї. Дівчинка одразу побігла до виховательки, спитати чи це її батько з мамою.

Вихователька вже хотіла її заперечити, як тут підійшли Олег і Злата та ствердно відповіли що так.

Вихователька їх ще раз перепитала, чи вони точно упевнені.

Чоловік з жінкою подивившись одне на одного, одночасно кивнули головою. Їм одразу так сподобалось Поліна, так звали дівчинку, що більше нікого не хотіли дивитись.

Полінці вони теж одразу сподобалось, вона підійшла до них, посміхнулася і взяла їх за руку.

Пройшло вже майже чотири роки, Поліна відмінниця та гордість класу, а в майбутньому збирається стати лікаркою як тато.

Олег та Злата були щасливі та не могли натішитися своєю донечкою. Один тільки Олег розумів та знав що все це було не випадково, та поки нікому нічого розповідати не збирався.

У чоловіка за два роки до зустрічі з Златою була дівчина.

Він сильно в неї закохався, а коли дізнався що вона знаходиться при надії то вирішив зробити їй пропозицію.

Однак дівчина не хотіла заміж, від дитини вона не відмовиться, якщо Олег винайме її з дитиною квартиру і щомісячно буде платити велику суму грошей.

Чоловік і погодився, адже розумів, що в дівчини під серцем б’ється серце його немовляти.

Пізніше зустрівши Злату він хотів спочатку їй розповісти, але злякався.

Через деякий час дівчина зібрала речі та поїхала за кордон, а дівчинку віддала в дитячий будинок, таємно щоб чоловік не дізнався.

Однак Олегу все розповіла, власниця квартири, з якою дівчина вела відверті розмови за чаєм. Тож чоловік, звісно додому забрати дівчинку не міг, але всіляко допомагав, та слідкував як росте його донька, приїжджаючи до дитячого будинку.

Коли Злата запропонувала взяти дитину, він одразу зрозумів що це шанс забрати доньку в сім’ю.

Домовившись з вихователькою, він спланував все так, щоб Злата саме Полінку побачила першою.

А через рік Злата подарувала чоловікові ще одну доньку.

Життя буває і таке.

Як вам?