Моя подруга Аліна нещодавно пережила дивне побачення.

Я застерігала її від зустрічі із Глібом, з яким її познайомила знайома. Але, незважаючи на мою пораду, Аліна погодилася з нею зустрітись.

Вони зустрілися в парку і пішли гуляти вулицями. Коли Гліб запропонував посидіти у старому напівзруйнованому кафе, Аліна була вражена.

“Я ніколи не ходжу в такі місця, боюся отруїтися!” – Вигукнула вона.

Пізніше Аліна запросила нас із чоловіком приєднатися до них у барі.

Під час розмови ми відчули, що із Глібом щось не так.

Щоб допомогти Аліні втекти, я покликала її до себе додому, нібито на допомогу, адже мені було погано.

Ніч загострилася, коли Гліб подзвонив Аліні з якимось проханням о третій годині ночі, що вона визнала недоречним і проігнорувала.

Мій чоловік, не в змозі кинути Гліба, зрештою привіз його до нас додому. Невдовзі ми довідалися, що на Гліба напали і пограбували біля його будинку після побачення.

Знайомий Аліни звинуватив її, але вона захищалася, посилаючись на дивну поведінку Гліба та його небажання витрачати гроші. “Це огидно, що він нізащо не платив!” – стверджувала Аліна.

За ранковою кавою мій чоловік розповів, як йому довелося везти Гліба додому на таксі.

Там дорогою він і дізнався про напад. Це невдале побачення засмутило Аліну, а її подруга та Гліб несправедливо звинуватили її за зарозумілість. Такі повороти життя…