Приводом кожної нашої з хлопцем сварки було побутове питання. Точніше, мільйон дрібних побутових питань, у яких хлопець не хотів приймати жодного рішення.

Співмешкали разом. Хотіли одружитися. Але не одружилися.

Я не кажу, що чоловіки мають мити посуд. Я його теж не люблю мити. Для цього у нас є посудомийна машина. Але витерти крихти зі столу після вечірнього перекусу можна ж за собою? Донести ті ж смердючі шкарпетки можна до пральної машини?

Особливо мене підірвало те, що коли я в листопаді захворіла на страшний грип, наша квартира перетворилася на смітник. Винести мусор? Це жіноча робота! За два тижні в коридорі зібралося 6 пакетів зі сміттям. Хлопця навіть не бентежив сморід харчових відходів, що йшов від пакетів.

Прохання про те, щоб він приготував суп виявилося чимось незвичайним. Замість нормального супу отримала хімічний суп із пакетика.

Ця хвороба та безлад у квартирі виявилися останньою краплею для мене. Я більше ніж тиждень лежала з температурою, а квартира на очах перетворювалася на звалище.

На восьмий день температури я вже не могла це терпіти. Пішла наводити лад на кухні. Сил не вистачило прибратися повністю, але хоч би зникла гора посуду, з’явилися чисті ложки та виделки. Запустила пральну машинку.

Після хвороби попросила хлопця з’їхати з квартири. Я зрозуміла, що він мене не любив по-справжньому. Всі ці освідчення в коханні нічого не означають. Важливо лише те, як ти ставишся до людини.

Через кілька днів після розлучення він подзвонив мені та попросив привезти чогось поїсти. Яка іронія! Він також звалився з грипом. Заїхала до супермаркету, взяла з десяток супів швидкого приготування. Залила окропом, нехай насолоджується.

Розумію, що вчинила погано, але просто довів мене своєю позицією.

КІНЕЦЬ.