Якось мама відвезла мене до моєї бабусі та тітки, а там ще була моя двоюрідна сестра та брат (брату 1 рік, сестрі 5 років). Мені на той момент було 9 років.

Ми пішли гуляти, тітка ходила з коляскою, а ми гуляли з бабусею та сестрою. Тітка гуляла осторонь і хитала брата в колясці, ми пройшли повз магазин і тітці треба було туди зайти, ми з сестрою хотіли пити і попросили купити, вона кивнула і пішла в магазин (перед цим бабуся сказала, що віддасть тітці гроші за сік чи що вона там придбає мені).

Ми чекали з сестрою, і ось вона приходить і дає сестрі сік, і я чекаю на свій, але вона мені його не дає зі словами: «я тобі не купувала».

Я почала тихо плакати, а бабуся почала злегка лаяти тітку, потім тітка з коляскою і з сестрою пішла вбік, а бабуся відвела мене в магазин і сказала: «Візьми собі сік, який ти хочеш, не дивись на ціну».

Я посміхнулася та побігла за своїм улюбленим соком. Коли я його взяла і принесла бабусі, вона сказала: «Візьми 1 літр на майбутнє».

Коли ми його купили, пішли до тітки. Я пила свій сік, а бабуся посміхалася.

Тітка подивилася на нас невдоволеним поглядом, ніби хотіла сказати: «що вони взяли, жахливий сік». Вона заздрила, а сестра, яка була поряд у той момент, сказала: «Вау, даси відпити соку?». Я вже хотіла дати, як тут підбігає тітка і каже: “Ні, ти не братимеш її сік!”.

Сестра розплакалася на всю вулицю, а ми з бабусею пішли додому. Я широко посміхалася, бо дуже раділа цій заздрості. Моя тітка дуже жадібна і з високою самооцінкою людина, і вона часто буває дуже нахабною.

КІНЕЦЬ.