Кілька років тому моє життя зазнало кардинальних змін. Мій чоловік Віктор, з яким ми прожили понад десять років, виявив бажання розлучитися зі мною. Жодних передумов до цього я не бачила, все було дуже раптово.

Тільки потім я дізналася, що протягом п’яти років у нього вже була інша сім’я.

Для мене це був несподіваний удар, який кинув мене в глибоку депресію. Розлучення було емоційно складним та досить довгим процесом. Питання фінансів та поділу майна ще більше ускладнювали справу.

Однак, ми обидва усвідомлювали, що наша спільна дитина, син Ваня, не має страждати через наші проблеми.

Після розлучення, я залишилася одна із сином і зіткнулася з низкою труднощів. Було складно поєднувати роботу та турботу про дитину, але я намагалася бути сильною для Вані.

Мій колишній чоловік також надавав фінансову допомогу, особливо спочатку після розлучення. Це допомогло мені пройти через усі труднощі та забезпечити нашу сім’ю всім необхідним.

Попри розлучення, ми залишалися батьками для нашої дитини. Колишній чоловік брав активну участь у вихованні Івана. Ми регулярно радилися з приводу важливих рішень щодо освіти, здоров’я та хобі сина. Віктор кожних вихідних забирав сина до себе, гуляв з ним і повністю виконував свої батьківські обов’язки.

Якоїсь миті, коли я заспокоїлася після розлучення і почала почуватися впевненіше і самостійніше, я зустріла Костю. Він виявився чарівним чоловіком, неймовірно уважним та дбайливим.

Наші зустрічі почалися випадково, але щоразу між нами виникало щось особливе. Поступово він став частиною мого життя, і я почала усвідомлювати, що закохалася.

Це були нові для мене відчуття – почуття легкості та радості від спілкування з людиною. Я відчула, що це щось більше, ніж просто випадкові побачення. Зрозуміла, що хочу дати цим почуттям шанс.

Через рік після початку стосунків Костя зробив мені пропозицію, і я погодилася. Цілком спокійно я розповіла про це Віктору, не чекаючи каверзи. Але колишній чоловік зовсім не зрадів за мене. Він навіть розсердився:

– Ти з глузду з’їхала! Який ще Костик? У Вані лише один батько, і це я. Ти не можеш більше виходити заміж.

– Це ще чому? Ти вдруге одружився зі своєю коханкою. І ви щасливо живете разом. Чому я не можу знайти особисте щастя?

– Бо ти мати! Для тебе насамперед мають бути важливими інтереси сина.

– Звісно, Ваня для мене на першому місці. Але це ніяк не заважає мені знову одружитися.

– Я сказав, що жодного шлюбу не буде! Якщо ти мене не послухаєш, у тебе будуть проблеми. Я вже про це подбаю! І грошей від мене більше жодної копійки не отримаєш!

Віктор був упевнений у своїй правоті. Але я так і не змогла зрозуміти, чому діють такі подвійні стандарти. Він може одружитися вдруге, а я не можу вдруге вийти заміж.

Було очевидно, що він мене більше не любить і навіть не ревнує. Він сам подав на розлучення, я його не кидала.

Я сподівалася, що це був жарт. І Віктор дасть нам спокій. Але він, навпаки, активізувався. Вітя зустрівся з Костею і налякав його, що залишить нас без аліментів. Та ще й найме адвокатів, щоб забрати Ваню. І що на самого Костика чекають великі проблеми, якщо він одружується зі мною.

Костя спочатку виявляв мужність і заявляв, що йому не страшні погрози Віктора. Але потім я почала помічати, що Костя вже не говорить про весілля і взагалі рідше дзвонить і приходить у гості.

Його теж можна зрозуміти, заробляє він не дуже багато, щоб утримувати нас усіх. Та й у будь-якому разі йому такі складнощі у житті не потрібні. Навколо багато жінок без дітей та колишніх чоловіків.

Поступово наше спілкування з Костиком зійшло нанівець. Я б могла з’ясовувати стосунки з нареченим, але в той момент сама в собі засумнівалася, тому залишила собі на згадку каблучку, а Костика в спокої.

Тепер я вже боюся заводити з кимось стосунки. Принаймні до повноліття Вані.
Якоїсь миті я навіть подумала, що Віктор справді має рацію, і моє основне завдання зараз — бути доброю матір’ю і думати тільки про сина.

Але кілька сеансів із психологом і розмова з мамою допомогли мені повернути самооцінку на місце і перестати почуватися винною.

КІНЕЦЬ.