Мама не очікувала такого, одягла своє стареньке пальто і збирала сумку. Кожного вівторка мама Вікторії приходила сидіти малечею, адже донька на фітнес ходить. Після слів доньки мама мало не розплакалась.

Думала: може, вона щось не так зробила? Якусь помилку допустила? Не так подивилася чи не так дитину поклала в ліжечко? Але річ була не у тім.

Вікторія вийшла заміж добре і свекри у неї були багатими, зі статусом у суспільстві. Вони завжди мали можливість купувати внучці дорогі подарунки, показово пити чай у вітальні, – квартиру молодим вони ж купили, тому тут все їхнє: і меблі, і квартира, і навіть той чай.

А от мама Вікторії повна протилежність свекрам: проста жінка, провідниця на залізниці, яка має втомлений вигляд. Якось Віка хотіла пояснити мамі чому сказала більше не приходити:

—Подивися, мамо, як ти розрослася. І яке у тебе волосся. Сиве волосся, це неприпустимо. Ти одягнена погано, якісь кофти купуєш безглузді. Тобі треба зайнятися собою, привести себе в порядок, а потім приходь. Це я для твоєї ж користі говорю, але ти дійсно маєш непривабливий вигляд. І пахне від тебе поїздом!, — цілком серйозно мовила донька.

Коли мама вже збиралась, то подивилась у розкішне велике дзеркало і зрозуміла, що Вікторія права. Зовнішній вигляд “два”, як в школі говорили. І обличчя таке з червоними щоками, зморшки всюди. Жінка вийшла на вулицю і почала плакати.

Коли мама Вікторії прийшла на свою однокімнатну квартиру, сіла на диван і зрозуміла що треба щось з собою робити. Вона переглядали старі фотографії ось донька маленька, ось вона в школі, ось університет закінчила, посміхається, а от весілля. Життя проминуло, а от змін ніяких не відбувалось.

У жінки був завзятий характер, а тому вона таки наважилась стати на нову стежку свого життя. Спочатку жінка обстежилась у лікарів, згодом вона пішла сама в скромний спортзал і перестала їсти шкідливе.

Волосся вона перефарбувала і купила новий одяг. А потім попросилася в інший поїзд і познайомилася з чоловіком з сусіднього міста. Звільнилася і поїхала. Прекрасне місто, як з’ясувалося. Причому все це відбулося досить швидко – місяця півтора пройшло.

За цей час, донька встигла скучити за мамою і нарешті зателефонувала. Вона сказала, що нянечка з роботи звільнилась, а чоловік десь собі гуляє. Зі свекрами у неї погані стосунки, адже вони почали докоряти Вікторії за те, що вона, мовляв, вона допустила те, що чоловік гуляє.

Мама Вікторії розповіла, що у неї тепер зовсім інше життя, а тому вона приїде згодом. А також жінка запросила доньку і внучку, і сказала, що не вижене, а навпаки буде рада такій зустрічі.

Донька поки не поїхала до мами. З чоловіком вона розлучилась, а з батьками воює за майно — сумна історія. Тепер донька дуже шкодує, що так повелась з мамою і не знає що робити. Мама Вікторії своєю чергою запрошує жити до неї, в інше місто.

КІНЕЦЬ.