Через 25 років після нашого розставання я несподівано знову зустрілася з Марком, який за іронією долі став моїм сватом… Моя дочка Ніна вийшла заміж за його сина Івана, зробивши нас із Марком родичами.

Наші зустрічі тепер розбурхують минулі емоції. Багато років тому я познайомилася з Марком на весіллі друга, і ми почали зустрічатись.

Я чекала пропозиції, але Марк несподівано оголосив, що одружується з іншою, багатшою дівчиною, яка чекає від нього дитину.

Серце у мене було розбите, і мені нічого не залишалося, як жити далі.

Довгі роки я уникала будь-яких новин про Марка, знаючи тільки про його сина і багатство його сім’ї. Зрештою я вийшла заміж за Михайла, відданого чоловіка, який дав мені і нашій дочці Ніні все, включаючи люблячий будинок.

На жаль, Михайло помер так і не дочекавшись народження Ніни.

Коли Ніна познайомила мене з Іваном, я й не могла подумати, що він син Марка. Правда спливла тільки під час сватання. Незважаючи на одкровення, ми мовчали, не бажаючи обтяжувати дітей своїм минулим.

Живучи із зятем, я терплю регулярні візити Марка та його дружини, яка здається мені досить неприємною та далекою від Марка.

Їхні натягнуті стосунки стали очевидними, коли Марк зізнався під час різдвяного візиту, без дружини, що вони живуть як чужі люди.

Наодинці зі мною Марк зізнався у своєму безмежному коханні до мене, зізнавшись, що думає про мене з моменту сватання. Він навіть запропонував розлучитися із дружиною, щоб бути зі мною.

Опинившись втягнутою в цю несподівану “Санта-Барбару”, я розгублена, що ж робити далі.

КІНЕЦЬ.