Нещодавно я завагітніла, і дуже сподівалася, що свекруха сидітиме з дитиною, щоб я продовжувала працювати. Але вона приголомшила мене зустрічною заявою.

Я завжди вважала свою свекруху дуже розумною та відповідальною. Однак після недавнього одкровення моя думка змінилася.

Я дізналася, що вагітна, і ми з чоловіком були у нестямі від щастя. Він поділився цією новиною зі своєю матір’ю – і раптом дізнався, що вона теж чекає на дитину.

Це було несподівано, незважаючи на те, що 3 роки тому вона повторно вийшла заміж.

Я сподівалася, що вона допомагатиме мені з дитиною і дозволить мені продовжувати кар’єру. Але її вагітність зруйнувала ці плани.

Я ніяк не могла зрозуміти, чому вона вирішила завести ще одну дитину у своєму віці.

Більше того, вона твердо заявила, що не має наміру переривати вагітність.

Під час розмови з нею я висловила своє небажання кидати роботу. У відповідь моя свекруха запропонувала взяти на себе турботу про обох дітей після їхнього народження в обмін на половину моєї зарплати.

Спочатку це видавалося ідеальним рішенням. Однак тут уже моя мама не погодилася, вказавши на труднощі, пов’язані з поєднанням

роботи та материнства без достатнього відпочинку, а також на фінансове навантаження, пов’язане з оплатою праці свекрухи.

Як би там не було, рішення свекрухи завести ще одну дитину на даному етапі життя, здається, ускладнює та порушує всі наші плани. Я відчуваю сильну невпевненість.

А що, якщо свекруха чи її дитина захворіють? Мені доведеться наймати та оплачувати іншу няню?

КІНЕЦЬ.