Тепер я розриваюся і не впевнена: чи було моє рішення віддати всі заощадження Аліні найвірнішим?

Чи все-таки потрібно було поділити гроші на 3 частини, незважаючи на обставини? Усі вони вже дорослі та мають свої сім’ї.

Щодо мене, то я пропрацювала в Італії майже 20 років, заробляючи тисячу євро на місяць.

Незважаючи на це, я не накопичила значних заощаджень або інвестицій, як Світлана – колега по роботі, яка вразила мене, купивши дві квартири лише за 8 років. Саме ця обставина змусила мене задуматися про свої фінансові рішення.

Традиційно я ділила свій заробіток порівну, відправляючи по 300 євро дітям і залишаючи собі 100 євро.

Син Гнат був добре забезпечений, але часто заявляв, що ці гроші призначені для дітей.

Чоловік дочки Віки – єдиний годувальник, тому я підтримувала її, щоб уникнути подружніх конфліктів.

Аліна, наймолодша, нещодавно розлучилася і насилу виховувала трьох дітей без особливої підтримки з боку колишнього чоловіка. Порада колеги Свєти була проста і водночас мудра: постійно економити, щоб накопичити багатство. Усвідомивши це,

я вирішила допомогти Аліні своїми заощадженнями. Однак, коли я поділилася цим планом з Гнатом та Вікою, вони були в люті, вважаючи таке рішення несправедливим.

Тепер я розриваюся і не впевнена: чи було моє рішення віддати всі заощадження Аліні найвірнішим? Чи все-таки потрібно було поділити гроші на 3 частини, незважаючи на обставини?

КІНЕЦЬ.