Нещодавно чоловік повідомив мені, що незабаром піде до ресторану на зустріч однокласників. Поставив мене перед фактом: назвав дату, місце та час. Я не заперечувала – нехай іде. Попросила тримати себе в руках, не пити дуже багато і дзвонити мені хоча б раз на пару годин, щоб я не переживала.

За день до свята з’ясувалося, що всі прийдуть парами. Я одразу відчула: щось не те мене чекає на цій зустрічі.

Де це бачено, щоб формат змінювався за день до урочистостей? Встигнути підлаштуватися всім буде неможливо. Я знала, що все це неспроста.

Інтуїція мене не підвела. Виявилося, що до ресторану прийшла колишня дівчина мого чоловіка. Вона не була йому однокласницею, а вийшла заміж за сусіда по парті.

Андрій зустрічався з нею до мене, хотів одружитися, але стосунки різко скінчилися. Інна покинула його заради того самого однокласника.

Як з’ясувалося потім, саме вона зацікавилася моєю скромною персоною. І просто написала чоловікові, щоб він привів мене на свято.

Їй, мовляв, цікаво, з ким тепер Андрій. Я ні про що не знала, тому що спілкування йшло за моєю спиною.

І ось ми зібралися, я вбралася як могла. Поїхали.

Коли ми увійшли до ресторану, чоловік майже одразу скинув мою руку з себе і пішов до цієї парочки. Я тільки й встигла помітити його неприродну, натягнуту посмішку. Простежила за чоловіком – ось і та сама Інна. Жінка простягла Андрію свою витончену руку, і він поцілував пальці своєї колишньої.

Я вже на цьому моменті була готова поїхати, забравши безсовісного чоловіка з собою. Але вирішила залишитись і подивитися, як далеко він готовий зайти. Адже мені Андрій неодноразово казав, що колишня залишилася в минулому, що він її забув.

Коли ми вмостилися, Інна глянула на мене оцінюючи і явно залишилася незадоволена. Але промовчала. Я привіталася, відповів мені лише чоловік цієї жінки. А далі почався жах.

Офіціанти подали їжу, напої. Мій чоловік і ця Інна напилися за пів години чи навіть менше.

Я роздивлялася цю жінку – ніяк не могла відірвати очей. Дуже вже було цікаво подивитися на те, що Андрій колись хотів зробити своєю дружиною.

На мій жаль, Інна була дуже красива. Зачіска, макіяж, сяюча шкіра без жодної зморшки – жінка явно не вилазила із салонів краси.

Вона єдина прийшла на зустріч у костюмі-трійці, хоча всі жінки вбралися у вечірні сукні. І Інні дуже йшов її костюм, недбало розстебнутий зверху.

Поки я її розглядала та уявляла, як живе така жінка та її успішний чоловік – усі чули, що він став бізнесменом та володів чималими сумами – Інна та Андрій розмовляли. Вони взагалі не звертали уваги ні на що. Ми з її чоловіком сиділи мовчки, ніяково дивлячись.

– Ну ти даєш, Андрійко, – нетвереза Інна весело засміялася, – знайшов собі якусь вівцю! А нормальну жінку не зміг утримати!

Мій чоловік теж засміявся. До речі, сміх в обох був просто огидний. Навіть в ідеальній Інні знайшовся недолік. Щоправда, тоді мені було не до того.

Я мовчки підвелася і пішла. Чоловік Інни наздогнав мене, допоміг одягнутися і ніяково сказав:
– Вибачте. Вона просто нетвереза. Насправді вона рада, що ви з ним побралися.

Додому я їхала у сльозах. Чоловік навіть не помітив, що я пішла. Чи можна напитися до такого стану за пів години? Мені здавалося, що він добре розумів. Чому не заступився за мене? Чому не закрив цій Інні рота?

Я прокручувала в голові все, що було цього вечора. У ніякому минулому для нього ця жінка не залишилася. Чоловік просто мене обдурив, а потім дозволив мене образити.

Вранці Андрій пошкрябався у двері, я не відчинила. Він поїхав до свекрухи та дзвонив мені. А я й не знаю, що робити. Розчарування, біль та приниження.

КІНЕЦЬ.