Катерина вийшла заміж вже давно, зараз у них з чоловіком двоє дітей. Після того, як зіграли весілля, сім’я стала жити в невеличкій однокімнатній квартирі, адже іншого житла не було.

Катерина з чоловіком були задоволені таким житлом, хоча квартира маленька, але більшість сімейних пар в молодому віці орендують житло, платять за це багато грошей, тому їм ще пощастило, що мають свій власний дах над головою.

Все добре було. Але відтоді, як Катерина дізналася, що чекає другу житину, донечку малу, відтоді почалися проблеми і непорозуміння.

Зрозуміло, що перший час, з одною дитиною місця їм вистачало, адже поки дитина спала, можна було й на кухні якісь справи зробити, навіть працювати за комп’ютером, чи телевізор подивитися, якщо це вихідний день, а коли вже мова пішла про другу дитину, то стало зрозуміло, ясно, що місця вже точно не вистачить всім.

Катерина не могла зрозуміти, де тепер старшій дитині поставити ліжечко, та й шафу одну, стіл і стільчик теж вже ніде втулити зовсім. Тут вже й мови не було про власну кімнату для дитини, про це навіть не говорилося в сім’ї.

Та й взагалі, як старшій дитині поспати, коли менша неспокійна буде, не спатиме ночами, плакатиме, а вдень їй тиша потрібна, навпаки, вдень маленькі діти часто сплять. Загалом проблеми зрозумілі, а, особливо, для тих, хто вже має двоє дітей.

Старший ще й синочок в них, а дівчинка буде молодшою. Ситуація складається досить таки непроста. Нелегко вирішити сім’ї це питання.

Катерина з чоловіком замислилися. Як же їм жити далі? Зараз про те, щоб купити нову квартиру сім’я навіть й не думає, це й не розглядається, грошей на нове житло немає. Доходи дуже впали, ціни зросли, та й скоро в Катерини буде другий декрет, один чоловік лиш працюватиме.

Подружжя зрозуміло, що купити квартиру їм не вдасться ще багато років, зважаючи на їх фінансовий стан і нестабільність в країні, тому це питання відпало відразу, про нього всерйоз навіть ніхто не говорив.

Вони колись ледь цю однокімнатну квартиру купили, хоча обоє тоді працювали багато і в них не було дітей. Тому добре розуміли, що купити щось більше зараз – це не можливо для них.

А згодом Катерині прийшла в голову ідея про те, щоб вони обмінялися своєю квартирою з квартирою батьків чоловіка, так буде дуже добре усім.

Вся справа в тому, що свекри жили вдвох у двокімнатній квартирі у їхньому місті також, тому це була добра ідея, як вважала Катерина, адже чоловікові не доведеться роботу навіть змінювати. Та й батькам буде краще, адже вони вони все одно в одній кімнаті живуть, тому менше платитимуть за опалення і комунальні.

Та й які це батьки не хочуть кращого для дітей, щоб у них гарна квартира була і місця всім вистачало – подумала Катерина і вирішила поговорити з чоловіком про це.

Катерина стала переконувати чоловіка, щоб він з батьками про це поговорив, адже вважала, що їм немає бути різниці: вони на пенсії, вдома сидять, життя у них буденне, не прив’язане до місця. Та й в них квартира в хорошому місці: поруч зупинка, магазин, аптека. Що ще для пенсіонерів потрібно?

Катерина дуже раділа, що така гарна ідея їй в голову прийшла, адже зі свекрами багато років вони добре живуть, завжди мали гарні відносини. Вирішила, що батьки не відмовлять дітям, адже вони завжди хотіли, щоб ті добре жили. Та й заради квартири усі непорозуміння можна пробачити.

І одного вечора Катерина послала свого чоловіка до свекрів:

– Проси гарно у батьків, можеш перебільшити, скажи, що без них ніяк, що у нас тут місця не буде де повернутися. Загалом, підбирай до них підхід, але повертайся додому лише з однією відповіддю, яка нас задовільнить. Ти вмієш батьків переконувати, скажи, щоб пошкодували нас.

Та, на жаль, вийшло так, що батьки відмовили в обміні свого житла. Вони навіть чути про це не хотіли, стояли на своєму і все. Свекруха і свекор сказали, що звикли там жити і це не просто якась квартира, а це їх дім, в якому вони від одруження жили, тут і рідні близько, і друзі, і знайомі місця. Й на старості років вони зовсім не планують нікуди переїжджати.

Катерина не могла зрозуміли, чому батьки відмовили їм. Невже комфорт і нормальне життя їх дітей для них нічого не значить? Це ж справа в комфортному житті онуків, в першу чергу! Невже їм байдуже до них? Вони ж на пенсії вже! Яка ж їм різниця в якій квартирі сидіти?

Катерина засмутилася дуже, бо чекала зовсім іншу відповідь. Вона знає, що якби її рідні діти попросили про це, вона б ніколи не відмовила їм, адже вона мати.

Катерина не знає, як переконати батьків чоловіка. Можливо самій варто поговорити з свекрухою відверто?

Джерело