Нещодавно я випадково дізналася страшну таємницю мого чоловіка. Ми прожили 6 років разом – здавалося б, вивчили один одного, все має бути спокійно. Але він, як виявилося, потай робив брудні справи за моєю спиною.

Все почалося із колеги на роботі чоловіка. Затятий “танкіст” заманив мого чоловіка в цю гру. Спочатку я була не проти – нехай грають. Принаймні, думала я, мій чоловік проводить вільний час удома, а не на якійсь рибалці чи з друзями в гаражі. Багато моїх заміжніх подруг скаржилися на цю проблему:

– Хоч би раз вихідні із сім’єю провів!

Однак я рано раділа.

Спочатку все справді було нормально. Після роботи він вечеряв, ми трохи розмовляли. Тим часом його колега якраз добирався з роботи додому, і чоловік вирушав за комп’ютер. Грали вони аж до ночі. Мене все влаштовувало.

Потім я почала помічати, що чоловік поступово збільшує час ігор. Особливо у вихідні дні. Ситуація почала погіршуватися – хоча чоловік був удома, він був відсутній.

Я почала обережно виправляти становище: готувала йому ароматні обіди та вечері, щоби запах змушував відірватися від комп’ютера; пропонувала сходити в кіно та кафе.

Спочатку це діяло, але ефекту вистачало ненадовго. Година зі мною – і 5-6 перед монітором. Несправедливо!

Звісно, я пробувала з ним поговорити. Але чоловік уперся, наче баран: не заважай! Вільний час у нього, чи бачите.

– Я ж до тебе не лізу, коли ти відпочиваєш! – Заявив він. Це було дивно чути. Я й забула, коли відпочивала востаннє. Мій максимум

– годину перед телевізором, і те, під час реклами я бігла то на кухню – пінку зняти, то у ванну – прання дістати.

Терпіння моє закінчувалося, але поточна ситуація була далеко не найгіршою, що могло статися. Чоловік мене зумів здивувати.

Я не цікавилася цією грою. Кілька разів мигцем дивилася на екран – там каталися танки, палили один в одного з гармат.

Виявилося, що деякі танки були крутішими за інші, тому що власники витрачали на них реальні гроші. І мій чоловік, не довго думаючи, теж почав це робити.

У сорок років він раптом взяв і образився, що в якійсь грі програє іншим. Що його намальований танк гірший за інші намальовані танки. Йому було дуже важливо показати свої можливості перед людьми, яких він у житті не бачив та не побачить, окрім колеги.

Принаймні приблизно так я зрозуміла з його пояснень.

А з’ясувалося це все випадково. Я збиралася оплатити комунальні послуги, взяла телефон чоловіка, увійшла у додаток банку – я завжди так роблю. Мене збентежив баланс карти.

Замість 30 тисяч – його зарплати, яка тільки прийшла, – там було всього 18. Куди ж поділися гроші?

Я пішла до чоловіка. Невже його оштрафували? Чи у нас борги назбиралися? А раптом він вирішив мені подарунок зробити? Я навіть зупинилася на порозі спальні: може, не питати краще тоді? Проте чоловік помітив мене і запитав, що трапилося.

– Я хотіла сплатити рахунки, – відповіла я, – чому в тебе так мало грошей на карті? Щось трапилося?

– Нічого не трапилося, – досить грубим тоном відповів чоловік і повернувся назад до монітора.

Тут я зрозуміла: наче щось трапилося. Але чоловік надів навушники та замовк – нічого дізнатися не вийшло б. Тому я просто зайшла до історії операцій. Побачила назву гри та перераховану суму.

– Ти витратив гроші на гру? – Вразилася я.

– Тобі яка різниця?

– В сенсі?! Я твоя дружина.

– І що? Давно в тебе з’явилося право мої гроші рахувати?

Тут я просто заніміла. Нічого собі, як заговорив! Знову подивилася на екран смартфона. Він влив у гру майже половину своєї зарплати.

– А на що ми житимемо?

– Відчепися від мене! – заволав чоловік, – дай пограти спокійно!

Увечері він просив вибачення, сказав, що погарячкував. Що гроші більше вливати у гру не буде.

– Ну або потроху, по кілька тисяч, – примирливо додав він.

Я просто в шоку. Я не згодна ні на кілька тисяч, ні навіть на гривню. А чоловік не згоден, що має залежність. Каже, всі так роблять. Я серйозно замислююся про розлучення.

КІНЕЦЬ.