З Олегом ми живемо вже три роки у шлюбі, від якого у нас зростає синочок, якому вже рочок минув. Своє сімейне гніздечко ми облаштовуємо у двокімнатній квартирі у місті.

Обидвоє маємо непоганий дохід. Чоловік працює на фірмі, а я хоч і у декреті, та все одно працюю вдома онлайн.

Майже відразу ми домовились з чоловіком. що сім’я це велика відповідальність і щоб у нас як найдовше збереглися теплі відносини, нам слід побут розділити порівну.

Тому нічого дивного немає в тому, що Олег інколи нам приготує поїсти, а буває і таке, що чоловік відповідальний за прибирання. Але це зовсім не означає що я лінива, чи хочу спихнути на чоловіка всю роботу, що стосується дому.

Та коли до нас приїздить свекруха у гості, мого чоловіка наче підміняють. Після візиту Катерини Степанівни, ми майже завжди сперечаємось, і наш звичний режим життя тоді іде шкереберть.

Вчора мали невеличке свято, день ангела мого чоловіка. Спочатку ми планували його відсвяткувати втрьох, сходити у наше улюблене кафе, де є дитяча кімната.

Та всі плани вже рухнули ввечері, коли зателефонувала до чоловіка свекруха і попередила, що завтра приїде до нас у гості. Оскільки моя свекруха негативно відноситься до походів в заклади, типу ресторанів чи кафе, я мусила складати меню на швидкоруч, щоб достойно її прийняти.

Добре що хоч ми живемо в місті і можна все необхідне купити. Та яким було моє здивування, сьома ранку, коли ми ще спали, свекруха вже стояла з торбами на порозі.

Переступивши поріг квартири давай бурчати, що то ми так довго спимо: “Сонце вже на два дуби, а ви на ліжку. Хіба Олег не попередив що я приїду?

– Та, звісно, що казав, та я не думала що то буде так рано.

Та моя свекруха невгамовна.

– Хто рано встає тому і Бог дає.

Звичайно, на цей шум і гам прокинувся і наш синочок. О то думаю в мене буде і день.

Дитина невиспана, буде капризувати. Так і було, Остапчик вередував весь день, на що свекруха мені постійно говорила, що я розбалувала дитину.

– Ось мій Олег в рік вже чуть не книжки читав і чуть не вівці пас.

Якби ви знали, як мені вже надоїли ці розмови. А особливо стосовно підгузок, то взагалі, як заведеться, що годі то слухати.

А тут ще й машинку Остап поламав, яку баба із собою принесла. Машинка дешева, пластмаса неякісна.

Але Катерина Степанівна як завелася, що дитина зовсім не вміє шанувати іграшок, що ми виховуємо вже змалечку в своєму сину розбишаку.

– Ой, не до добра то все, ой не до добра.

Я вже вся кипіла, а чоловік замість того, щоб заспокоїти свою невгамовну матусю, постійно їй підтакував.

Катерина Степанівна коли вже збиралася в дорогу, на прощання мені ще підкинула каверзних словечок. Наче я нікудишня мама і господиня, от приїжджайте до мене на весну і літо то я всього тебе навчу, як мама твоя не змогла.

Тут я могла б і посміятись, та мій чоловік після такого візиту починає мені нерви мотати. Що мама прожила життя і знає краще за нас. Що мені варто слідувати її порадам.

Я не знаю як мені себе повести, щоб свекруха раз і назавжди зрозуміла, що це не її сім’я і не її життя.

Що тут свої правила, і принципи виховання. Вона прожила своє життя так, як вважала за потрібне, а тепер ми будуємо свою сім’ю так, як вважаємо ми, що має бути.

Інколи мені просто хочеться виставити її за двері, та якось совість не дозволяє із поваги, що вона літня людина. Але якщо так і надалі буде, то мабуть, до цього і дійде.

Не відмовлюсь від порад, як бути в таких ситуаціях і як після візитів свекрухи остаточно не пересваритись з чоловіком?

Джерело