Мій чоловік дуже справедлива людина. Ось ніколи він не вважав, що я все маю робити по дому. Посуд ми мили разом, їжу готували по черзі.

– Працюємо разом, отримуємо однаково, тому й обов’язки ділимо на двох, – міркував Сергій.

– А що буде, якщо я зароблятиму більше? – з посмішкою запитала я.

– Такого ніколи не буде. Ще трохи треба напружитись, і я виб’юся в начальники! А це огого які гроші! – поважав чоловік.

– І як ми тоді почнемо ділити наші обов’язки? – уточнила я.

– Мені не буде коли буде по хаті бігати. Цими справами ти займешся. А згодом переведешся на півставки і працюватимеш чисто для задоволення. Займешся домом повністю, – казав Сергій.

Я не дуже любила займатися домашніми справами. Мене повністю влаштовувало, що побут ми ділили з чоловіком навпіл. Але я була спокійна, адже я мала переатестацію, за результатами якої зарплата моя солідно підросте.

Але не встигла. Прийшов якось у п’ятницю сяючий Сергій і гордо повідомив, що відтепер він головний здобувач у родині. Суму він не озвучив, але по очах було видно – солідна надбавка!

Його не підвищили на посаді та не перевели до іншого відділу. Йому не дали нових обов’язків. Але як відбулося підвищення зарплати?

– Мій шеф мене нарешті гідно оцінив! Великі справи я на роботі роблю, не папірці перебираю, – із дивною сумішшю нахабства та скромності заявив чоловік.

І почалося в нас інше життя. Переходити на півставки я не хотіла, та чоловік і не пропонував поки що. Але вимоги у нього до мене неабияк зросли.

– Де сніданок? – здивовано запитав він наступного ж ранку після оголошення про зарплату, що виросла.

– Який ще сніданок? – насупилась я. Взагалі мені треба було поспішити. Мені хотілося б, щоб чоловік зварив хоча б каву. Але він мав інші плани.

Щоб не засмучувати Сергія в перший день після підвищення зарплати я все ж таки розбила два яйця на тарілку. Але чоловік невдоволено зморщив носа. Пан хотів кашу!

Кашу він отримав наступного дня. Для цього мені довелося стати на півгодини раніше.

До того, як чоловікові пообіцяли нечувані гроші (судячи з його загадкового обличчя, так і було), той, хто готував вечерю, звільнявся від миття посуду.

Тепер і приготуванням вечері, і миттям каструль займалася я. Сергій схвально кивав. А якщо десь я чинила всупереч його переконанням, терпляче й поблажливо пояснював.

І була ж у його словах логіка. Так, він тепер весь викладається на роботі, тож не може витрачати свій ресурс удома. А я, хоч і теж орю весь день в офісі, але не є головним годувальником.

Власник високої зарплати одразу розучився закидати речі у пральну машину. Натомість навчився жваво критикувати на мене за те, що сорочки не випрані.

На своїй роботі я була на хорошому рахунку, тож незабаром теж отримала підвищення. Але зовсім невелике – всього на десять відсотків від колишнього заробітку. Тому я й говорити про це не стала чоловікові.

Я з нетерпінням чекала на день зарплати чоловіка. Це тепер у нас на сім’ю буде відмінний дохід. Цікаво, який? Але судячи з того, як мій чоловік почав нахабніти, це дуже хороший дохід.

Може, мені вистачить на пуховик? А може, навіть узимку на кілька днів на море змотаємось? Чи Мальдіви? У мене солодко засмутилося серце від передчуття.

Але у день зарплати чоловік прийшов пізно. Та ще із запахом пива. А це мені вже зовсім не сподобалось.

І я вчепилася в чоловіка мepтвою хваткою. Сказала, що при великій зарплаті слід було найняти помічницю і купити посудомийну машину, замість того, щоб вантажити мене.

– Зая, ну ти чого лаєшся. Помічницю ми не можемо собі дозволити. Та й посудомийну машину поки що теж. Не настільки вже мені підвищили зарплату?

– А на скільки? – з викликом запитала я, передчуваючи відповідь від кількох десятків тисяч.

Савелій спочатку м’явся, потім зблід, потім почервонів і вимовив із сумішшю гордості та збентеження:

– На півтори тисячі.

Я зі стільця мало не впала від сміху. І цей чоловік перетворив мене на прислугу через півтори тисяч?

Моє підвищення було втричі більше! Я спокійно дістала розрахунковий аркуш і продемонструвала свій дохід.

– Коханий, здається, я знаю, хто сьогодні готує вечерю і робить прибирання! – солодко промуркотіла я.

А чоловік засмучено кліпав очима. Потім зітхнув і пішов на кухню гриміти сковорідками.

КІНЕЦЬ.