Я вчився в університеті, коли моя бабуся покинула нас. Це був справжній удар для нашої сім’ї, особливо важко переніс я. Я довіряв їй всі мої секрети, міг завжди сподіватися на її допомогу і захист, коли батькам щось не подобалося.

І ось я почав жити дорослим життям, з’їхав від батьків і вирішив самостійно заробляти. Скажу чесно, у мене це не дуже добре виходило, грошей було впритул. Дуже складно поєднувати роботу і навчання. Батьки все одно допомагали. І ось в один момент я зміг назбирати і купити мотоцикл – це була моя мрія.

Я готовий був недоїдати, але назбирати на бажане. Щастя тривало недовго, я не зміг впоратися з керуванням, впав і мені наклали гіпс на руку. Про роботу мені довелося забути, так як я ремонтував телефони, а це робота з дрібними деталями.

Коли мені зняли гіпс, в нашому будинку сталося ще одне гщре. Мама потрапила в лікарню і їй потрібно було терміново робити дорогу опурацію. Ми всі вирішили, що будемо продавати квартиру, аби мама була здорова.

Поки ми шукали покупців, я жив в бабусиній квартирі. Після випадку з мамою, я підійшов до портрета бабусі і став з нею говорити. Так як раніше.

В ту ніч бабуся прийшла до мене уві сні, сіла на своє улюблене місце біля квітки і постійно звертала на неї увагу. Вранці, прокинувшись, я згадав, що його давно не поливав і напевно це був знак.

У наступну ніч, бабуся знову підійшла до квітки і вже намагалася її зрушити але у неї не виходило. Сон був настільки реалістичний, що з ранку я підійшов до квітки і не міг зрозуміти, що ж з нею.

І в цю ніч, знову бабуся прийшла до мене уві сні, вона підійшла до того ж квітки, стала її штовхати, вона впала і горщик розбuвся. Я прокинувся і у мене мурашки по шкірі пробігли. Вирішив втілити сон в реальність і відсунути квітку.

Поставивши її на підлогу я побачив, що в столі стоїть нерідна дощечка. Прибравши її у мене відвисла щелепа. Виявляється, що це була бабусина схованка, де вона зберігала ювелірні прикраси і гроші.

Найбільше мене здивувала, те, що бабуся відчувала, що ми потребуємо в фінансах. Завдяки цій знахідці ми зробили мамі опepацію, квартиру залишили собі, і навіть вистачило на непоганого жигуля.

Тепер завжди коли я приходжу додому, то вітаюся з бабусею, так як відчуваю її підтримку.

КІНЕЦЬ.