Як то іноді трапляється в житті, робиш людині стільки добра, а вона при першій кращій нагоді, готова тебе підставити.

Так і в моєму житті трапилась така історія.

Мій рідний шваґер (чоловік рідної сестри), якому я багато допоміг у житті, не підтримав мене, коли мені так була потрібна його допомога.

З Іваном ми шваґри вже не один рік. Я одружився колись на своїй Олесі, а Іван на моїй рідній сестрі. У нас двох зростають діти майже одного віку. У Івана і сестри дві донечки, а у мене старшенька дочка і син.

Всі ці роки ми жили дружньо, як і наші діти зокрема.

Так випало в житті, що ми з жінкою відкрили власний бізнес, який нам щорічно приносить хороші доходи. Та спочатку було не так все гладко.

Були різні моменти і ситуації, та, як то кажуть, тепер вже все позаду. А ось у шваґра інша ситуація. Обидвоє з дружиною вони працюють на державних роботах. Зарплата не висока, проте стабільна.

Чому я не покликав Івана до себе на роботу, запитаєте ви? Та тут дуже все просто, Іван зовсім не орієнтується в цій сфері діяльності, тому і не може працювати, та й і недуже хоче вчитися.

В житті різні трапляються ситуації, часто Іван з Оксаною займали в нашої сім’ї кошти. То на ремонт, то на важливу покупку для господарства, таку, як трактор. Потім довго по частинах віддавали.

А деколи ми вже й дарували їм невеличку суму. Я часто підтримував шваґра своїми рекомендаціями чи порадами. А минулого року на ювілей подарував йому і дружині путівку в Закарпаття.

Іван часто говорив мені приємні слова, який він мені вдячний і як він цінує те, що я у нього є.

Та все змінилось нещодавно. Так трапилось, що я потрапив у транспортну пригоду, в якій я, так точно не був винним. В цей день, коли це трапилось, зі мною в машині був шваґро.

Та коли на суді мені потрібно було, щоб шваґро розповів всю правду, я почув геть іншу історію. Яку, з якихось причин, Іван вигадав. Та дякуючи добрим і небайдужим людям, а ще камері спостереження, мене виправдали.

На що розраховував мій шваґро, мені стало відомо вже згодом, коли Іван хильнув лишнього і намагався порозмовляти зі мною.

Тут я і почув те, наскільки мені все з неба впало, як він мені заздрить весь цей час. Що він бажає, щоб я опустився до його рівня і йому так буде легше жити. А ще ці вигуки Іванові, що все це несправедливо, що я багатший за нього.

На сьогоднішній день мені важко бачитись зі шваґром після всього що трапилось, та заради сестри і своєї коханої дружини, я мабуть готовий пробачити все шваґру.

Але хто має першим зробити крок на зустріч? І чи варто і надалі допомагати цій людині? Хоч він мені і родич, та де є гарантії того, що Іван знову не підставить мене при кращій нагоді?

Джерело