Я живу сама і поки що у відносини вступати не планую. Часто виходжу з дому, але останнім часом це стає небезпечним.

Багато чоловіків бачать у мені «безхазяйний об’єкт», до якого можна докопатися. Сьогодні в під’їзді причепився чоловік зі словами: «Стій, стій».

Бачу його вперше. Потім вийшов за мною, я встигла сісти в таксі, а він спостерігав.

Раніше у мене стався конфлікт із сусідом знизу, який звинуватив мене в тому, що я його затопила. Я сказала, щоб він не наїжджав, не розібравшись.

На що він залишив гнівний коментар і висновок: “Не треба мені вказувати, що мені робити”. Тобто дав собі право огризатися і хамити, коли йому заманеться.

Мені стає страшно виходити з дому. Я постійно ношу балончик, але в момент Х я просто не встигну ним скористатися. Живу у відсталій провінції у неблагополучному районі.

Курсів самооборони тут немає, тільки бокс та кікбоксинг, але мені це нецікаво. Підкажіть, як мені впоратися із постійними тривогами за своє життя?

Це вже відбувається другий рік. Я розумію, що раніше не була такою.

Ходити на побачення мені також страшно. Постійно здається, що трапиться якась неадекватна людина.

Подруга радить перебратися жити в інше місто, наприклад до неї в Київ. Але від цієї думки ще більше страшно, адже у великому місті такий трафік, там може статися що завгодно.

До речі на роботі я нормально спілкуюся з колегами. Але вся робота відбувається дистанційно.

Всі відзначають, що я приємна в спілкуванні, що зі мною комфортно працювати. Тобто фінансово я спроможна переїхати в інше місто.

КІНЕЦЬ.