Я пояснила свою ситуацію, але протести тривали і ніхто мене не захищав. Я – мати шістьох дітей, і на підході незабаром був сьомий. Софія, моя старша, цього року закінчувала школу.

Вона виключно добре склала іспити, і я дуже пишаюся нею. Ми не могли дозволити собі високу плату за навчання, тому вона старанно навчалася, щоб отримати стипендію в умовах жорсткої конкуренції.

Софія була сповнена рішучості, навіть була готова працювати, щоб дозволити собі освіту. Вона дуже допомагала нам удома і блискуче навчалася ще у школі.

Проте фінансування її освіти було проблемою. Лише витрати на випускний були лякаючими. Сусідка люб’язно подарувала Софії свою випускну сукню з минулого року, допомагаючи нам хоч у чомусь заощадити.

На початку другого семестру інші батьки знайшли для нас безкоштовного фотографа.

Ми вирішили трохи доплатити за фотографії Софії. Незважаючи на наші фінансові труднощі, я дуже хотіла заплатити, але інші батьки наполягли на тому, щоб покрити все самостійно.

На підсумкових випускних зборах ми збирали кошти на квіти та подарунки, які обійшлися нам у 4 сотні. Софія відмовилася, щоб ми заплатили ще 600 за ресторан, знаючи, що ми не можемо собі цього дозволити. Що мене турбувало,

так це розташування ресторану – у місті, далеко від нашого селища. Я не могла відпустити Софію одну, тому запропонувала приєднатися до неї, пообіцявши розплатитись пізніше.

На мій подив, інші батьки відреагували гнівно, наводячи за приклад кожен випадок, коли вони покривали нашу частку.

Я була приголомшена. Зазвичай, вони розуміли нашу ситуацію, але тепер вони стали іншими. Я пояснила свою ситуацію, але протести тривали і ніхто мене не захищав.

Я була глибоко вражена. Невже я просила багато чого? Невже так важко зрозуміти моє тяжке становище?

КІНЕЦЬ.