Два роки тому ми з чоловіком задумали зробити ремонт у моїй квартирі. Потім ця ідея у нас змінилася: ми вирішили продати цю двокімнатну квартиру та купити трикімнатну, адже у нас підростають різностатеві діти.

Через це довелося переїхати до свекрухи. Рік ми жили з періодичними скандалами з дурних приводів.

Звичайно, я терпіла і вмовляла чоловіка хоча б винайняти квартиру, але він був проти. Казав, що з мамою жити зручно, вона нам допомагає.

І ось ми нарешті купили те, про що мріяли. Але квартира була в поганому стані, чоловік не поспішав із ремонтом, оскільки обіцяв своїй мамі закінчити облаштування дачі. Я погодилася зачекати.

Але вчора сталася страшна сварка. Все було як завжди, він прийшов додому раніше, вечеря була готова, діти нагодовані.

Ми мали провести час разом, але чоловік попросив дати йому спокій, оскільки він втомився. Я зашила його рюкзак, проконтролювала дітей, щоб вони зібрали речі на завтра до школи та почистили зуби.

І тут молодша дочка випросила у чоловіка телефон, і, звісно, все пішло не так, дочка замість того, щоб одягти піжаму, сиділа і гралася в телефон.

Я попросила чоловіка забрати його в неї. Він почав кричати, що я йому заважаю відпочивати.

Тоді я лягла поруч, бо теж втомилася, а він почав випихати мене зі словами: «Іди, ти ще не закінчила зі своїми обов’язками!». Я образилася, він з криком підхопився і грубо забрав у дочки телефон.

Потім сидів і бубонів, що я погана дружина і нікудишня мати, що його мама вже давно нашій дочці замінила мене. Потім почав обзиватись, а потім і зовсім сказав: «Пішла геть із квартири, це житло моє, а в тебе є своя халупа».

Почав із шафи викидати мої речі. Зрештою заявив: «Щоб зранку тебе не було» — і пішов спати.

Я ще хвилин 10 збиралася, потім здалася і спати лягла поряд, коли він захропів. Погано спала всю ніч, прокинулася без будильника, пішла будити дітей, він підвівся і каже: «Щоб інші речі сьогодні зібрала. Я скажу батькам, що ти пішла».

Ось сиджу в напівпорожній квартирі без плити, без шаф та пральної машинки, купа коробок. Думаю, за що це мені?

Що мені робити далі? Дочку він хоче залишити при собі, а сина я мушу забрати з собою в розруху. Як мені далі жити? Ми ж давно разом.

КІНЕЦЬ.