Моя свекруха навчила мене всьому – як бути хорошою дружиною, хорошою мамою і хорошою господинею. Мати мого чоловіка була мудрою жінкою, незважаючи на те, що закінчила лише три класи в школі.

Ну, не за фактичною освітою ж судити про розум людини, вірно? Загалом, коли я вийшла заміж, мій чоловік звик, що дружина задовольняла всі його потреби.

Я готувала і подавала йому їжу, навіть коли працювала повний робочий день.

Так справи йшли у всіх сім’ях в нашому селі. Одного разу ми відвідали мою свекруху, якій тоді вже було за сімдесят, і їй було важко ходити самостійно.

Свекруха все ще встигала доглядати за своїм чоловіком і, здавалося, чекала того ж від мене. Я обслуговував всю сім’ю, поки вони сиділи і чекали, поки я все зроблю.

Це було занадто для мене, і я не могла це вже терпіти. Через три дні свекруха відвела мене в сторонку і сказала, що я повинна перевиховати чоловіка.

Вона попередила мене, що якщо я цього не зроблю, Я буду шкодувати до кінця свого життя.

Свекор теж, як не дивно, підтримав свекруху, сказавши, що я не повинна весь час прислужувати чоловікові. Я сама розуміла, що так довго тривати не може. І, нарешті я почала вести виховні роботи з чоловіком.

Зізнаюся, це був складний процес. Він звик, що все робилося за нього, і йому знадобився час, щоб звикнути робити щось самостійно. Ми посва рилися тоді дуже сильно, і він навіть поrрожував мені розлу ченням, але я не здавалася. Я хотіла, щоб чоловік зрозумів, що ми рівні партнери.

З часом чоловік звик до нового розпорядку, і ми зажили щасливим життям.

Я вдячна своїй свекрусі за те, що вона навчила мене всьому, що мені потрібно було знати про те, як бути хорошою дружиною, не ставши для чоловіка служницею.

Я завжди буду згадувати свою свекруху з любов’ю.

КІНЕЦЬ.