Сьогодні у дворі побачила дівчину. Як же вона виросла. Красунею стала. І згадала собі історію, як ця дівчинка потрапила жити до нас в будинок. Привезла її Юля, мама дівчинки.

Юля вчилася на першому курсі Інституту, коли познайомилася з Денисом.

Хлопець відразу показав свої серйозні наміри. Почали зустрічатися, а пізніше дівчина дізналася, що вaгiтна. На той момент дівчині було 18 років, а Денису 19.

Дівчина вирішила взяти академічну відпустку, а Денис вирішив покuнути навчання раз скоро стане батьком, і піти працювати.

Жити вирішили у його батьків.

Батьки взяли дівчину добре. Молоді вирішили з весіллям поки не поспішати. Коли з’явився малюк вирішили поїхати в інше місто, адже там було більше перспектив для роботи.

Після від’їзду минуло десь пів року, може трохи більше, Дениса забрали в аpмію. Дівчина з сином стала жити зі своїми батьками. Через кілька місяців дівчина написала лист в аpмію, що їй треба далі вчитися і їм пора рoзлучитися.

Що стосується дитини на той момент їй було трохи більше року, відвезла її до матері Дениса, і навіть не роздягаючись тут же виїхала.

Так минуло вже шість років, дівчинка скоро піде в школу, а мама навіть не дзвонить і не питає як росте її дитина. За весь час зателефонувала всього кілька разів і все.

Що стосується батька дитини він будував своє життя, свої відносини, та й що з його взяти адже він сам був ще дитина.

А дитину так і виховувала бабуся з дідусем. Бабуся замінила їй маму. Насправді, зараз багато таких сімей, де дітей виховують бабусі з дідусями.

Я сподіваюся що після написання цієї історії, якась мама з цих дітей прочитає і згадає свою дитину. І нарешті забере.

Також зараз є багато історій, коли батьки залишають дитину на бабусів і дідусів і їдуть за кордон, щоб заробити гроші. Ця ситуація інша, ніж описана вище, тим не менше – проблема та ж сама: діти живуть не з батьками.

Адже як-би бабуся не любила дитини немає нічого ближче і рідніше материнської любові. А часу вже не вернеш, і діти знову маленькими не будуть.

КІНЕЦЬ.