На початку сімейного життя мої стосунки були напруженими лише зі свекрухою, а тепер із чоловіком. Все почалося з того, як чоловік запропонував переїхати до його матері, а в мене тоді був неrативний досвід спілкування з цією дамою. А розпочалося все 3 роки тому.

Тоді ще майбутній чоловік вирішив познайомити мене зі своєю мамою. Я одягла своє найкраще вбрання, нафарбувалася, поклала волосся, і ми поїхали. Майбутня свекруха дала мені знати, що вона в хаті господиня, а я ніхто. Під час знайомства трапився неприємний інцидент.

Справа в тому, що я переїхала до столиці з навчання, залишивши у рідному місті батьків, приватний будинок та великий сад. Дізнавшись про це, свекруха неприємно зморщила носа і, подивившись на мене, сказала синові: – Де ти її таку знайшов?

У неї ж на лобі великими літерами написано: “СЕЛЮЧКА”. Тобі не соро мно з нею виходити на вулицю? Що, іншого варіанта не було?

Я заnлакала і пішла до дверей. Чоловік рвонув за мною. Він виба чився тисячі разів за свою маму. І ми вийшли погуляти, щоб я заспокоїлася. Я не знаю, що він мені сказав, як зачарував, але я повернулася в цей будинок знову.

Свекруха вже відносно заспокоїлася. За кілька місяців відбулося наше весілля. Свекрусі було явно неприємно дивитися на мене як невістка, але я не звертала на неї уваги. Після весілля ми почали жити у гуртожитку, де я жила сама до цього.

Ми мали мрію накопичити на власне житло. Ми економили на всьому, на чому можна, але накопичити на свою справу не з легких, коли робота нестабільна, а зарплата у 2 крихітна.

Тоді свекруха з’явилася із пропозицією. Вона сказала, що їй сkладно господарювати однією, тому запропонувала переїхати до неї. Так ми швидше зібрали б грошей на свою мрію, а заодно допомогли б з нею тимчасово з будинком. Я знала, на що йду, але її пропозиція була найрозумнішою на той момент.

Хто неохоче, а хто радо, але ми з чоловіком погодилися. Свекруха виявила себе в другий день нашого переїзду. Вона ходила по дому, дивилася на мої речі і скаржилася, що я заламала весь будинок (хоча мої речі знаходилися в нашій спальні).

Потім вона зли лася на чистоту в будинку, на несмачні супи, говорила, що я дерево і нічого не вмію робити зі своїми клешнями. Якось вона обра зила мене так, що це стало останньою краплею для мене. Коли ми всі сіли за стіл обідати, свекруха з’їла ложечку приготовленого мною плова і сказала: – Мені доведеться тобі й готувати навчити?

Не розумію, чим займалася твоя мати весь цей час? Їй важко було елементарні речі тобі показувати? Це неможливо. Іншого я від тебе, до речі, й не чекала. Тоді я зібрала свої речі та переїхала до подруги. Вона жила сама, я вирішила, що тимчасово поживу з нею. Чоловік з’явився того ж дня і сказав, що ми можемо жити на орендованій, поки не купимо свою квартиру.

Я була дуже рада, що він мене розумів і сліпо не захищав бік своєї мами. Нещодавно свекруха потрапила до ліkарні. Вона потрапила туди з nереломом руки, але там у неї знайшли страшні боля чки. Їй довелося затриматись у ліkарні на 2 місяці.

Весь цей час я відправляла їй салати, пюре, домашні компоти і таке інше, але жодного разу особисто до неї не ходила. Воно мені потрібне? Ні. Чоловік на цьому ґрунті почав істер ити.

Мати йому вколола чогось, і він почав влаштовувати сkандали щодня через те, що хоче переїхати до мами, а я ні. Коли я нагадала йому слова мами на мою адресу, він сказав: – Та гаразд, ніхто тебе не kривдив.

А дурою вона тебе назвала у справі. Ніби без її слів ти не знала про це. Тоді мої очі розплющились. Знаєте, ніби з них спала якась пелена. Я раптом усвідомила, що жила не з тим чоловіком увесь цей час.

Мені стало жаль часу, проведеного з чоловіком. Зараз у моїй голові крутиться лише одна думка: розлу чення. Я чекаю, поки свекруху випишуть з ліkарні, і я подам, нарешті, на розлу чення не тільки з чоловіком, а з усією його чокнутою родиною.

КІНЕЦЬ.