Мені 20 років, хлопцеві 29 років. За 3 роки до знайомства зі мною він розлучився. Його дружина стала йому зраджувати, часто залишала його одного з дитиною без попередження, гуляла багато, а потім взагалі пропала на півроку.

Потім він дізнався, що вона чекає дитину не від нього, що почала змінювати, і врешті-решт він розлучився з нею.
У будинку вони прописані обидва (ще дитина), однакові права на будинок. Вона зібрала речі і пішла з дому разом із дитиною.

Пішла вона до іншого чоловіка, прожили вони півроку, і знову повернулася назад до будинку. У своєму будинку, де зараз живе її колишній чоловік (один), вона пожила 8 місяців і знову поїхала до того чоловіка, до якого пішла після розлучення.

Так вона переїжджала та в’їжджала до будинку 6 разів за 3 роки. На сьомий раз вона поїхала до свого нового чоловіка надовго десь на роки півтора.

За цей час ми з моїм хлопцем почали спілкуватися ближче, і я переїхала до нього, разом ми прожили півроку. Його колишня дружина знову переїхала назад у будинок (дізнавшись, що він живе з іншою) нібито жити їй ніде.

А тут вона має повне право на проживання, оскільки прописана. Я була проти, щоб вона залишалася у цьому будинку (не хочу жити всім разом).

Її він виписати не може, тому що мають однакові права на будинок. Ми з ним спали в одній кімнаті, вона з дітьми в іншій через стінку, кухня одна велика спільна.

Тож ми прожили місяць, я все це терплю, як можу і йому довіряю. Через місяць вона кричить, що я не маю права тут жити.

Мій хлопець (її колишній чоловік) каже, що він хоче, щоб я тут жила і отже, я тут житиму. Сказав, що одружиться зі мною і пропише мене тут, і вона не зможе нічого зробити.

Сказав їй, що коли їй щось не подобається, може йти, дітей нехай лишає з батьком. Зараз наче притихла.

Тож ми вже живемо 3 місяці. Мені, звичайно, це все не подобається. Почали сваритися з ним часто, раніше такого не було, кажуть, що вона ходить по бабках, намагаюся в це не вірити, але все ж таки. Не знаю, як зробити так, щоби її виписати з цього будинку.

КІНЕЦЬ.