Моя сім’я з невеликого містечка, більше схожого на село. Після школи я вирішила, що хочу здобувати вищу освіту, тому поїхала вступати до великого міста, де жила моя бабуся.

Ніхто не запрошував мене жити разом із бабусею у її квартирі, тому я влаштувалася у гуртожитку. Минали роки, бабусі ставало дедалі гірше.

Коли її не стало, то мама почала здавати її квартиру в оренду. Гроші тоді були дуже потрібні, тому що моя молодша сестра встигла від когось наро дити.

Хлопець не збирався з нею одружитися, про сім’ю теж ніяких розмов не було. Тому всі nроблеми лягли на плечі моєї мами. Через всю історію з сестрою, сім’я зовсім не цікавилася тим, а як живу я. Адже я закінчила ВНЗ, мені треба було звільняти своє місце у гуртожитку.

Добре, що я вчилася на відмінно, швидkо знайшла роботу і змогла сама собі винайняти квартиру. Потім вийшло так, що мешканці, які проживали у квартирі бабусі, виявилися злодіями.

На них завели слідство, потім ще мама довго тягалася судами. У результаті мама вирішила, що поки не буде нікому здавати квартиру, і щоб та не пустувала, запропонувала мені там пожити, я погодилася.

Все було нормально, поки мама не заявила, що до мене підселиться моя племінниць а- дочка моєї сестри.

Вона приїжджає до міста, щоб навчатися. З дівчинкою у нас відразу не склалися стосунkи. Вона відмовлялася мене слухатися, на навчання їй було начхати. Головне для неї – це добре провести час.

Вона кликала якісь сумнівні компанії до нас додому, вони раділи на кухні, навіть пили. Я била на сполох, дзвонила мамі та сестрі, розповідала про ситуацію. На що мені родичі відповідали, що дівчинка молода перебіситься і заспокоїться.

Але я не збиралася це все терпіти. Попередила сестру, що не збираюся стежити за її неконтрольованою дочкою, тож зняла собі окремо житло та переїхала.

Про мене згадали тоді, коли у племінниці скінчилися гроші, їжа і настав час nлатити за комуналку. Мама сказала, що я можу не жити з племінницею, але nлатити все одно треба. Я на таке не підписувалася.

Якщо так сильно потрібні гроші, то нехай племінниця переїжджає до гуртожитку, мати здає квартиру та оплачує її забаганки. А я за дорослою дівчиною бігати і nлатити не буду.

КІНЕЦЬ.