Марина завжди була надто наївна та легковажна. Вона думала, що треба постійно допомагати комусь, а про себе згадувала в останню чергу.

Марина працювала аж до пенсії. Гроші були дуже потрібні, все ж таки вона бабуся двох онуків від своїх двох дітей. Третій син не одружився поки що.

Але саме третій син ніколи не брав у мами гроші. Він завжди жив на свої, більше того, він був єдиний, хто піклується про матір і купує їй у будинок все необхідне.

А ось зі старшими дітьми все було набагато гірше. Другий син міг запросто сказати: -Мам, тут важливі життєві обставини.

Я не можу дозволити, щоб моя дитина їздила до школи на громадському транспорті.

Потрібні гроші на таксі. Також могла сказати і донька, мовляв, гроші потрібні виключно для дитини.

Марині доводилося більше працювати, щоби всю зарплату віддавати дітям. Але одного разу Марина випадково підслухала розмову своєї дочки з подругою:

-Так, мама приходила, гроші дала. Тепер можемо в салон краси записатися. І нігті собі нафарбую, і волосся пофарбую, набрид цей колір.

Марина не знала, що сказати.

Поки вона важко працювала і не щадила себе заради онуків, виявляється, що її гроші йдуть просто так у салон краси.

Тоді вона задумалася в перші останнім часом про себе.

Адже сама Марина років сто у салоні краси не була.

Разом з тим, щоб дати гроші дочці, вона сама пішла в салон, щоб відчути себе краще і перетворитися.