Я своїм дітям грошей ніколи не шкодувала, все, що я заробляла, я їм віддавала, а вони практично жили всі ці роки за мої гроші. Я заробітчанка, вже 15 років працюю в Греції.

Маю двох дорослих доньок. Саме заради них я і поїхала у світи, щоб їм допомогти, а вони виявилися дуже невдячними, хоча завжди намагалися створювати ілюзію, що це не так.

Я би і далі думала, що мої діти мене люблять і піклуються про мене, якби не один випадок, який трапився нещодавно зі мною в Греції. Я там захворіла, і в лікарню потрапила, але, оскільки у мене там немає страховки, то лікуватися я вирішила їхати в Україну.

Доньки мої знали про мою проблему, знали, що я приїду додому, але чомусь цьому не дуже зраділи. Тепер я розумію, що їм завжди були потрібні мої гроші, а не я сама. Євро за маму для них важливіші.

Одним словом, я наперед домовилася з однією приватною клінікою, що лікуватимуся у них, вони мені виставили попередній рахунок – приблизно 60-80 тисяч гривень, це 2-3 тисячі євро.

І я погодилася, бо подумала, що за стільки років я заробила собі на нормальне лікування. Я доволі молода жінка, мені 63 роки, і мені точно треба дбати про своє здоров’я, особливо коли є можливість.

Гроші я з собою привезла, правда мало, всього 7 тисяч євро. Як правило, я щороку додому приїжджаю раз в рік, і привожу 10-11 тисяч, які доньки відразу порівну ділять між собою. Я працювала, а собі практично нічого не залишала, бо була впевнена в своїх дітях.

Те, що цього разу я привезла значно меншу суму їх дуже засмутило. Але ще більше вони засмутилися, коли почули, що я надумала в дорогій приватній клініці лікуватися.

Старша донька мені з докором так прямо і сказала, що можна і в місцеву поліклініку піти, де все майже безкоштовно обійдеться.

Мене її слова так зачепили, що я всю ніч проплакала. Вона з зятем за мої гроші собі будинок побудували, а я маю в поліклініці лікуватися.

– Е, ні, дочко, так не буде, – кажу.

– Я у себе одна. І якщо ви мене не цінуєте, то я сама про себе подбаю.

Я збиралася решту грошей, з тих, які я привезла, їм віддати, але тепер передумала. Не дам жодного євро! Полікуюся і назад в Грецію поїду, буду собі на квартиру заробляти, бо біля таких “турботливих” дітей страшно в старість пускатися без нічого.

Не думала я, що для моїх дітей гроші важливіші, ніж моє здоров’я. Але, на жаль, виходить, що так.

Джерело