Я пізно вийшла заміж, в 40 років. Ми з Олегом відразу стали батьками. Та роботу я свою не залишала, адже дуже добре там заробляла. Я тоді ще не думала, що якраз саме моя велика зарплата і зруйнує моє сімейне життя

Народилася та виросла я в небагатій сім’ї, тому вирішила для себе, що робитиму все, щоб мати гідне життя, адже в цьому багато залежить від нас.

Тому так вийшло, що в моєму житті завжди головною була кар’єра, робота, а потім вже все інше, адже я добре розуміла, що від цього залежить моє благополуччя та ніхто мені не забезпечить гідне життя, завжди лише на себе надіялася.

І згодом, після досить таки багатьох років нелегкої праці, я мала хорошу роботу та дохід, стала замислюватися про сім’ю. Дуже мріяла про хорошого чоловіка і трьох діток у власному великому будинку. Мріяла про просте жіноче щастя. Та, на жаль, шкода, що дуже пізно розумієш про втрачений час.

Але на той час я була вже досить немолодою. Мені було 39 років.

Тоді я зустріла Олега. І якось все склалося вже дуже швидко у нас та легко. У мене була впевненість в тому, що це моя доля, мені було дуже легко з ним, наче знала я його багато років до того.

Загалом у 40 років я стала дружиною та мамою вперше. Чого ще бажати в житті жінці, яка вже мала ніби все, що можна забажати. Роботу я не залишала свою, так як могла собі дозволити найняти няню для дитини і гарно їй платити. Ось тільки мій чоловік якось став поводитися після цього не по-чоловічому якось зовсім.

Я маю специфічну роботу та займаю таку посаду, що з ранку до вечора маю бути в офісі. Так мені це цікаво було завжди. Розуміння, що ти постійно удосконалюєшся і стаєш все краще і краще, дає тобі великі можливості для успіхів. Я цілими днями проводила на роботі. Адже тепер я ще відповідаю і за маленьку дитину і ще й чоловіка свого. Я дуже старалася.

Але Олег, на жаль, зовсім не підтримував мене у моїх прагненнях. Після народження дитини і мого виходу на роботу, чоловік мій сказав, що сидітиме вдома з дитиною, допомагатиме в усьому, поки ми переконаємося, що няня добре ставиться до малюка, адже я плачу їй ще й великі гроші.

Навіть пояснити важко, яка я здивована цьому була, але нічого не запідозрила тоді і дала свою згоду на все це.

І цей час розтягнувся майже на цілий рік. Олег, у підсумку, не намагався навіть шукати роботу. Його все повністю влаштовувало. А чому б і ні. Дружина прекрасно заробляє. За дитиною стежить няня.

А у нього цілий день вільний, займайся чим хочеш спокійно собі. Ні турбот, ні клопотів ніяких людина зовсім немає. Добре влаштувався так, нічого не скажеш. Так ще багато років можна вдома сидіти.

Але мене вже таке життя не влаштовувало зовсім не влаштовувало зовсім. Я кілька разів влаштовувала йому співбесіди, дуже хотіла, щоб Олег хорошу знайшов роботу, яка б йому подобалася і приносила до того ж нам гарні гроші. Йому залишалося тільки піти і пройти співбесіду з людьми, просто поспілкуватися, адже я сама домовлялася про все.

Але мій чоловік жодного разу нікуди не пішов, він постійно щось вигадував, постійно саме в цей час був зайнятий.

Чоловіка все повністю влаштовувало в його житті і змінювати він абсолютно нічого не збирався.

І згодом я зрозуміла, що якщо чоловік так себе поводить, то Олег таки зовсім не цінує мене з дитиною і не поважає, йому до мене зовсім байдуже, аби в житті добре влаштуватися, а йому так було добре.

Я сказала, що так ого сімейного життя більше не хочу і подала на розлучення, адже не вважаю, що я сама маю утримувати сім’ю, ще й чоловіка свого.

Душе шкода, але мені ще прийшлося виплатити йому чималу суму грошей, щоб не ділити будинок, який я купила після шлюбу на свої власні гроші.

Ось так і закінчилося моє невдале сімейне життя, не встигнувши толком і розпочатися. Але ж мені вже за 40 років.

Зараз у мене все добре. Мама переїхала до мене, в усьому допомагає мені. Дуже добре допомагає з дитиною. Няню я вирішила залишити, вона дуже хороша жінка виявилася і розумна. Та й мамі легше по господарству з нею справлятися.

Я продовжую працювати старанно, заробляю гарні гроші, але останнім часом на душі якийсь неспокій. Я вже не знаю, чи вийду заміж. Чи покохаю ще щиро когось?

Чомусь зараз, коли чоловіки бачать, що жінка гарно заробляє самі перестають дбати про сім’ю, лише чекають грошей від неї? Чи це в кожній сім’ї так: якщо дружина заробляє багато, то чоловік працювати не хоче і за її рахунок живе? Чому такі сім’ї швидко руйнуються?

Хіба винна дружина у цьому?

Джерело