Я й уявити не могла, що ми з Юлею вже в таких стосунках, щоб вона сама до мене заявлялася. Тому я вчора приготувала вечерю – борщ, улюблені вареники сина, вінегрет, торт “Наполеон” – чекала Дениса з майбутньою невісткою. Але Юля завітала в мій будинок сама і почала висувати свої умови розповідати, що я маю робити і якою свекрухою бути.

Але не на ту натрапила, юна пані! Я, схоже, погана людина. Хоча за свої сорок з гаком років я нічого не вкрала, нікого не позбавила здоров’я, навіть не зрадила.

Проте багато разів чинила так, як би не хотіла, щоб чинили з моїм сином. Тепер це розумію. А очі мені розплющила одна молода дівчина, колишня Дениса. Його колишня кохана, але все по порядку.

Живу я в обласному центрі. Ще зі шкільних часів я почала усвідомлювати, що дівчата можуть отримати від хлопців що завгодно, якщо, звичайно, вони мають відповідну зовнішність, бажання і розум.

Потім, коли я стала старшою, помітила, що це моє спостереження поширюється не лише на старшокласників та невпевнених у собі студентів. Дорослі успішні чоловіки теж до них належать – до тих. хто втрачає від жінок голову.

І це справило на мене настільки сильне враження, що я і стала тією, ким була донедавна. А саме – професійною ідеальною дружиною. Я нікого не зраджувала за все своє життя.

У мене було 4 чоловіки, і з кожним із них я намагалася побудувати міцну сім’ю. Особливо з батьком Дениса. Але хто ж винен у тому, що сучасні чоловіки цікавлять дівчину більше розміром свого гаманця, ніж якимись іншими перевагами. Лицарі всі перевелися. Залишилися тільки хитруни, скнари та мамині синочки. Так вже є.

Отже, собі в чоловіки я вибирала лише найдостойніших. У дівчини може бути чоловік старший за неї саму, це нормально. Але він має вміти забезпечувати сім’ю. Ви б знали, скільки мільйонерів я знаю, у яких проблеми з самовладанням, шкідливими звичками чи ще чимось.

Та жаль, навіть наявність грошей та нормального характеру не гарантує того, що з чоловіком захочеться бути разом багато років.Тож розлучення у моєму житті – справа звична.

Але всі мої чоловіки підтримують зі мною стосунки досі. А батько Дениса взагалі влаштував його в приватну школу, купив автомобіль і все заради того, щоб вони могли продовжувати вільно спілкуватися. Я не проти. Синові потрібне чоловіче виховання, тож нехай собі зустрічається з батьком, заради бога. Я також маю своє життя. І саме про нього хочу вам розповісти.

Зараз я знову зустріла достойного чоловіка, абсолютно мій типаж. На 10 років старший, але стрункий і підтягнутий. У нього є своя доросла дочка, але сам він давно вдівець, не одружився, доки росла донька. При грошах і будинок – повна чаша. Купа обслуги і свій мініавтопарк. Чому б не спробувати, може Григорій і є той самий, якого я зможу полюбити?

Ми зійшлися, почали зустрічатись. Часто збиралися сім’ями і навіть познайомили своїх дітей. І в цей момент все пішло якось не за планом.

Наші діти сподобалися одне одному й почали зустрічатися! почали зустрічатися. Дітям по 20 років! Але я якось навіть не подумала, що все зайде так далеко. Та й син у мене завжди був начебто сором’язливим.

Спершу я не звертала особливої уваги на стосунки сина. Ми з Григорієм жартували, що вони з Юлею майбутні зведені брат і сестра. Тож прогулюватися вечірнім містом за руки – це одне. А все, що далі – суворо заборонено. Без винятків. Не вистачало мені ловити їх по друзях, як шкодливих котів. Живемо у мегаполісі, людей повно. От і шукайте собі пару серед них.

Але я навіть не підозрювала, наскільки глибоко мене затягне вся ця проблема.

А трапилося це буквально за місяць чи півтора. Денис просто прийшов і з порога заявив, мовляв, мамо, одружуватимуся. У мене прострація.. Запитую, на Юлі? Відповідає, що так. Вже пора, адже вони не діти. Та й вона йому підходить як ніхто інший. У всьому його розуміє, хоче бути тільки з ним.

Хоч як би я любила свого сина, мені було дивно чути подібне. Просто Юля ця – дочка свого батька, яка народилася буквально зі срібною ложкою у роті. Вона завжди буде лідеркою, бо так звикла.

Так воно й сталося. Коли я побачила Юлю наступного разу, саму на порозі своєї квартири, хоча чекала в той день їх обох, то навіть не особливо здивувалася. Дівка прийшла сама, виставляти умови. Ось тільки чим вона мене хотіла залякати? Відповідь була проста.

Юля висловлювалася досить чітко і без докорів совісті, незважаючи на те, що я вдвічі старша за неї. Вона не хоче, щоб ми з її батьком зустрічалися. А якщо я від них не відчеплюся, вона народить дитину від мого сина. І тоді вона зіпсує життя і йому, і мені, вона, за її словами, це вміє.

А ще вона сказала, що її тато вже склав заповіт даним-давно. І переписав усе своє майно на Юлю. Ось в чому сіль. Я, звісно, підозрювала щось таке. Переписати заповіт не так і складно, треба просто знати, на які кнопки натискати. Мене здивувало інше.

Навіщо Григорій взагалі писав заповіт, може, я чогось не знаю? І Юля розкрила мені і цей секрет: її батько вже довгий час хворіє. З боку помітити важко, але раз на пару тижнів він їздить до приватної клініки до одного пригодованого лікаря. А значить, у мене не так багато часу, та ще й з такою дочкою. Навряд чи вийде щось.

Я мило попрощалася з Юлею, потім передзвонила її батькові і наплела йому казок про те, що знову закохалася в батька Дениса і не можу бути ні з ким іншим. Це моя стандартна легенда, щоб був привід розійтися. Але до весілля я не використала її ще жодного разу.

Син, зрозуміло, теж недавно разу прийшов сам не свій, сказав, що його колишня дівчина зовсім до нього охолола і вони розійшлися. Дуже мило з її боку, до речі.

Але після цього випадку я стала зовсім інакше ставитись до самої себе. Скільки часу та сил було витрачено на ці стосунки з Григорієм. І все коту під хвіст. І як нахабно повелася Юля. Нахабно і сміливо. Прямо як я сама раніше. Аби йти до своєї мети.

Може, це і є сигнал, щоб я нарешті заспокоїлася чи знайшла собі звичайного нормального чоловіка, з яким хочеться бути поруч от просто так? Не знаю. І саме тому я вважаю себе поганою людиною. Між щастям та грошима я вибираю гроші. Гарна людина так би не зробила. А я ось інакше не вмію. І ще своє отримаю від життя.

Джерело