Приблизно півтора року тому я почала підозрювати свого чоловіка у зраді. Ми прожили у шлюбі понад двадцять років, і раніше я ніколи не сумнівалася у його вірності.

А тут якось одразу все стало зрозуміло. Ні, я не знаходила на його сорочці сліди від помади або чуже жіноче волосся. Першим дзвіночком стала зміна його ставлення до мене.

Коли з коханої жінки, яку цілують перед тим, як піти на роботу, якій пишуть повідомлення з кожного приводу, якій розповідають весь свій день у подробицях, я стала кимось між сусідкою та прислугою.

– Сорочку попрасувала? Що на вечерю приготувала? За комуналку заплатити не забудь, – от і весь діалог із чоловіком.

Я відверто з ним тоді поговорила. Сказала, якщо в нього хтось з’явився, і він думає, що це серйозно, то нам краще розлучитись, бо я не хочу жити з чоловіком, який мені зраджує.

Костя мені тоді в усьому зізнався. Сказав, що на роботі з’явилася нова співробітниця, і між ними існує щось на кшталт легкого флірту. Чоловік заприсягся, що інтимних стосунків не було. Він сказав, що зрозумів, що я йому дорожча, і з цією жінкою він більше не спілкуватиметься.

Після цього в них все припинилося. Костя знову став ставитись до мене як раніше. А ще трохи згодом його підвищили, він переїхав на інший поверх і вже навіть фізично не міг бачити ту співробітницю. Що мене дуже влаштовувало.

Цілий рік усе було добре. А потім знову мені здається, що чоловік ходить ліворуч. І це вже виглядало дуже серйозно. Костя приходив з роботи дуже щасливим, став стежити за собою, затримуватись на роботі та все частіше відлучався нібито зустрітися з друзями.

Чесно сказати, мені цього разу навіть не хотілося першою влаштовувати розбирання. Я вирішила, якщо це буде така ж легка інтрижка, як минулого разу, все швидко закінчиться, і Костя просто повернеться до мене “з повинною”. А якщо все серйозно – навряд чи я зможу якось цьому перешкодити.

Тим більше у мене є гордість та почуття власної гідності. Якщо один раз я готова повірити в те, що він піддався емоціям, то вдруге вже не дозволю робити з мене дурепу.

Власне чоловік незабаром сам у всьому зізнався. Сказав, що в нього нова секретарка, в яку він закохався як хлопчик. Чого я тільки того вечора від нього не вислухала!

Що все це по-справжньому, що в нього ніколи ні до кого не було таких почуттів. Може бути до мене на самому початку. Що він налаштований одружитися з цією дівчиною і просить мене його відпустити. Що я легко і зробила.

А що? Дочка у нас вже студентка, мешкає окремо зі своїм хлопцем. У мене від батьків є однокімнатна квартира, якої мені цілком вистачить. Машини у нас із Костею окремі, а своєї зарплати мені цілком достатньо для життя.

Ми розлучилися і почали жити кожен своїм життям. Можна сказати, навіть зберегли приятельські стосунки. Я раптом зрозуміла, як добре може бути самій!

Коли не треба поєднувати у собі маму, дружину, робітницю та домашню прислугу. Коли можна спокійно замовити доставку їжі, якщо не хочеш готувати вечерю, помити підлогу раз на тиждень і сходити з подругами до бару, не вислуховуючи потім півночі, що затрималася на пів години.

З Костею я спілкувалася лише за потребою, найчастіше це були якісь питання щодо нашої доньки. Але потім раптом зауважила, що він сам усе частіше заводить зі мною діалог. Оскільки він мені таки не чужа людина, я підтримувала розмову.

І чим далі, тим частіше ми говорили про дівчину, заради якої він мене покинув. І, як не дивно, це було не про те, який він із нею щасливий, а навпаки.

– Вона постійно просить у мене грошей, – бідкався Костя. – То на косметику, то на масаж, то на тренера.

– Ну, як ти хотів, – відповіла я. – Вона молода і гарна дівчина, їй треба доглядати за собою.

– Але ж ти у мене ніколи на це грошей не просила! – Заперечив колишній чоловік. – Своїми коштами обходилася. І вона майже не готує, каже, що втомлюється на роботі та у спортзалі. Я вже втомився доставками харчуватися.

Спочатку я чесно підтримувала його, як могла. Потім вже просто слухала, як розвагу, поки мені не набридне. Але поступово скарги Кості на нове кохання ставали все частіше. До поки він якось не заявив мені:

– Люба, а може, ми поспішили з розлученням? Нам так добре було. Ти не поспішай, подумай.

І я подумала. Невже Костя хоче повернутися до мене тому, що я економніший варіант, ніж його молода пасія?

Не виглядає це так, що він раптом зрозумів, як мене дуже сильно кохає. Начебто він просто зрозумів, що гарна молода дівчинка – це багато додаткових витрат і ніякого побуту, а стара звична дружина не висуває жодних вимог, грошей не просить, та ще й побут влаштовує.

Від цієї думки мене стало нудити. І навіть просто спілкуватися із колишнім чоловіком вже не має бажання.

КІНЕЦЬ.