Познайомилася з майбутнім чоловіком давно, побралися, з’явилася дитина. Настала фінансова криза в країні, я в декреті.

Отримувала виплати на дитину. Грошей дуже не вистачало.

Сиділа у декреті 3 роки. Чоловік заробляв, все гаразд. Мало приділяв нам уваги, особливо дитині.

В інші країни на відпочинок нам не давав з дитиною поїхати, мотивуючи тим, що дорого і йому потрібно працювати. Стерпіла.

Потім минуло 3 роки, треба виходити на роботу. Це важкий час, тому що треба звикати.

Взяла себе в руки і пішла, важко звичайно, дитині менше часу почала приділяти, вона пішла в сад. Минуло ще кілька років, будинок потребує ремонту, чоловік тільки й займається відмовками, що втомився.

Про нас подумав би, у відпустку більше двох років не ходив, а нам сім’ї потрібна відпустка за кордоном, але говорив, можеш з подругою їхати, я відмовилася. Температура в мене була, а він на роботу йде, потім правда в магазини ходить собі в аптеку, береже мене.

А я знаю, щоб по дому нічого не зроблено. Правда, коли зовсім не могла встати, вечері та обід готував, прибирається у квартирі, я думаю, напевно вирішив відпустку собі влаштувати, щоб на роботу не ходити.

А тут днями уявляєте, своїй матері дав чималу суму на погашення кредиту, і платив за її квартиру три місяці, обділяючи сім’ю. Говорив, грошей мало.

А днями сорочку собі купив, якусь дорогу, ага собі він купує, а дитині тільки футболки та шорти. І те рідко. А мені вибирали взуття так і не купили, довелося ремонтувати віддавати ті старі.

Не можу так більше. У мене є підробіток, чоловік після роботи забирає дитину і йде з нею гуляти, сидить з нею в іншій квартирі, а я працюю за ноутбуком.

Він мотивує, що це для мене, щоб у тиші працювати. Кажу, щоб хоч дитину читати вчив.

Він слухає з ним опери, арії з них, класичну музику. У мене три вихідні на тижні, я нічого не встигаю, сьогодні суп зібралася варити, запитала, старий будеш доїдати або я виллю, тому що собі варила свіжий, він не встиг би поїсти, тому що йому на роботу.

Вранці він ходив квитанції оплачувати, і мені на День закоханих квітів навіть не приніс, сказав, не встиг і багато грошей на квитанції витратив, близько 4 тисяч сказав.

Ну, а мені яка справа, мені ще й за дитиною ввечері, а він на роботі, хоч міг відпроситися і сходити за дитиною.

А ще, що було. Він мені сказав не гріти носа, а я гріла. Він сказав при гострому запаленні не можна. Так от заклало вухо потім, піднялася температура.

Знепритомніла вранці, розбила трохи обличчя. Він відправив дитину до бабусі, сам на роботу, потім приїхав, ставив крапельниці та уколи, щоб я одужала швидше.

Напевно, він хотів, щоб я на роботу швидше пішла, а мені й так важко працювати по півдня чотири рази на тиждень після такого самопочуття.

Так він у мене лікар. Але зовсім мене не шкодує, того дня ввечері пішли з дитиною, щоб дитина не шуміла і мені було спокійно.

Прийшли пізно, сказав, спати хоче, я сказала, що квартира не прибрана, а я хворію і все охопити не можу. Тільки свій одяг виправ руками та іноді готує вечорами, хоч міг би з сім’єю час провести, а не на кухні.

Самотньо і нудно, сьогодні вихідний, немає поряд зі мною справжнього чоловіка, який би піклувався про мене та кохав. Ось зараз я вдома сама почитаю інші історії, а то нудно, він увечері прийде, а мені знову йти за дитиною, ожеледицею. Просто сповідь, наболіло, підтримайте мене.

КІНЕЦЬ.