Мені 40 років. Два роки спілкуюся онлайн із чоловіком.

Тільки спілкування без перспектив зустрічей, бо він одружений, а я заміжня.

Спілкування про все.

Він людина відносно інтровертна. Про особисте практично не говорить.

Кілька місяців тому спілкування стало рідшим.

На мої запитання відповідає, що зайнятий, багато працює.

Робила перерву кілька місяців, він теж мовчить.

Якщо я пишу, відповідає і може навіть довго спілкуватись, але потім знову тиша.

Пропонувала закінчити спілкування, як дорослі люди, каже, що я розводжу дурну філософію.

Не каже «ні», але й не пише сам.

Я не можу продовжувати таке «заморожене» спілкування.

Я до нього прив’язалася і мені з ним цікаво.

Він стверджує, що я з ним постійно сперечаюся і щось з’ясовую.

Каже, що якщо мені не подобається, то можу видалити.

Я помітила, що зміни відбулися після того, як я показала йому на фото мій будинок, моє оточення.

Він людина самодостатня, але знаю, що в деяких моментах він вважає моє життя успішнішим.

Чи може цей момент вплинути на його ставлення до мене та відчуження?

Це його своєрідний комплекс?

І чи є шанс відновити спілкування як і раніше?

КІНЕЦЬ.