Мені 29 років, звуть Вероніка, і я не можу в собі розібратися, що я роблю не так у цьому житті. Вже 10 років ми разом з Микитою, познайомилися, коли нам по 19 було.

Кілька днів тому свекруха сказала мені, що я навіть розмовляти нормально не можу, що я недолюблена дитина і нікому не потрібна, що ось, мовляв, її син мене витягнув мене з моєї родини, а то і зникла б там.

Хоча сама Наталя Павлівна з головою в кредитах, які Микита допомагає їй виплачувати з нашого родинного бюджету.

А ще на початку наших стосунків мої батьки мої були проти Микити, бо від демонстрував неповагу до них і зверхнє ставлення. Але я не послухала, і ми так і продовжували зустрічатись 5 років, а потім все ж таки ми розійшлися.

Наш розрив тривав півтора року ми, ми не спілкувалися зовсім, кожен жив своїм життям. Але одного разу Микита написав і все знову закрутилося. Якось мені зателефонувала його мама і сказала, мовляв сходьтеся і живіть разом.

І я погодилася поїхати жити до Микити, довелося вмовляти маму, бо вона була проти, адже поваги до моїх батьків збоку Микити і його батьків так і не з’явилося. Тим не менш, ми зійшлися почали жити, одружилися, народилася дитина.

І наче в цілому все було нормально, але після народження донечки між нами з Микитою почали з’являтися дрібні розбіжності, суперечки, одна за одною, кожен наполягав на своєму.

Треба сказати, що чоловік дуже прив’язаний до свекрухи, без неї слова не скаже і кроку не зробить, а Ольга Павлівна у свою чергу дуже вимоглива і вважає себе центром Всесвіту. А він без неї нічого не робить, тільки те, що мама скаже. Має виконується все те, що вона вважає за потрібне, і що тільки скаже.

Згодом моя неприязнь до Ольги Павлівни дійшла меж, а його – до моєї мами. Наші батьки між собою не спілкуються якраз через маму чоловіка. У неї в принципі з усіма так, з нею рідна мати не спілкується, вона викреслила її зі свого життя, як вона сама сказала: мабуть, вже у рідної матері стільки накопилося, щоб сказати таке.

А недавно стався у нас зі свекрухою конфлікт вже дуже серйозний, вона сказала, що я навіть розмовляти нормально не можу, що я недолюблена дитина і нікому не потрібна, що, мовляв, її син мене витягнув з цієї родини а то б я так і зникла, ніким не помічена.

Хоча сама Ольга Павлівна з головою в кредитах, які Микита допомагає їй виплачувати з нашого родинного бюджету. У мене дуже великий осад лишився, мені дуже прикро, хоча я їй теж багато чого наговорила.

Я розумію, що далі тільки гірше буде, хоч ми начебто помирилися. Чоловік залежить від неї, а я її у своєму житті бачити не хочу, бо саме через Ольгу Павлівну не маю власного слова в сім’ї.

А що мені робити – я просто не знаю, терпіти й далі чи розлучатися? Але мене ніхто не підтримає, батьки бідні люди, вони ще й незадоволені мною будуть, що пішла від чоловіка, в декреті, а їм мене утримувати доведеться.

Допоможіть будь-ласка, порадою.

Джерело