24 роки тому, коли мені було 14 років і я ще навчалася у школі, моя мама поїхала до Італії. Я жила з бабусею та батьком, відомим у місцях не дуже віддалених, який помер через кілька років після переїзду мами.

У перший час життя без мами, ми віддавали її гроші, щоб закрити всі наші борги. Коли ми вже позбулися боргів, мама почала надсилати гроші додому вже на наші потреби.

Побоюючись, що батько ними зловживатиме, мама відправила гроші моїй 65-річній бабусі, яка збудувала на них двоповерховий будинок.

Зараз я живу в цьому будинку з чоловіком, дітьми та 89-річною бабусею. Все в цьому будинку було збудовано коштом моєї мами.

Згодом будинок застарів. Очікуючи, що у вересні мама повернеться з грошима на ремонт, я заздалегідь замовила меблі .

Я завжди розраховувала на її фінансову підтримку. Як і очікувалося, на цей раз вона повернулася зі значною сумою грошей, але здивувала мене тим, що купила квартиру для себе, а не віддала всі гроші на ремонт.

Я припускала, що мама скоро переїде назад до нашої оселі, щоб доглядати за моєю бабусею, але натомість вона дала зрозуміти, що більше не даватиме мені грошей.

Мені довелося скасувати всі замовлення. Я відчула себе зрадженою і не могла зрозуміти, навіщо їй у її похилому віці знадобилася квартира для себе.

КІНЕЦЬ.