Ось тепер я ані з зовицею, ані з батьками чоловіка не спілкуюся, отакі пироги, людоньки. І все чому? Усе поясню. Проблема, власне, в тому, що мій чоловік Ігор має обох батьків, сестру і племінницю, якій 4 роки. Ми з Ігорем вже 5 років разом, але весілля відбулося лиш рік тому. Мої стосунки зі свекрухою і сестрою Ігоря були натягнуті і до весілля, бо живемо у квартирі чоловіка, а їм це не до вподоби. А я ще посміла народити доньку до офіційного шлюбу. Отака я

Ось тепер я ані з зовицею, ані з батьками чоловіка не спілкуюся, отакі пироги, людоньки. І все чому? Усе поясню. Проблема, власне, в тому, що мій чоловік Ігор має обох батьків, сестру і племінницю, якій 4 роки. Ми з Ігорем вже 5 років разом, але весілля відбулося лиш рік тому.

Мої стосунки зі свекрухою і сестрою Ігоря були натягнуті і до весілля, бо живемо у квартирі чоловіка, а їм це не до вподоби. А я ще посміла народити доньку до офіційного шлюбу. Отака я.

Свекруха приїжджала дуже рідко, хіба на годину допомогти з малечею. І мене це абсолютно влаштовувало. Потім мама чоловіка зовсім перестала приїжджати, і мені теж було нормально. Їздили до них самі у гості раз на місяць, але тепер спілкування обірвалося зовсім через недавній випадок.

Між мною і родичами чоловіка стався конфлікт. Бо зовиця, коли ми були у них в гостях, нагримала на нашу донечку і не пустила дитинку до своєї кімнати погратися її косметикою.

Сестра Ігоря у свою чергу розповіла все своїй мамі, мовляв, мала може зіпсувати її дорогі засоби краси, і свекруха тепер мене на дух не переносить.

Я намагалася пояснити мамі Ігоря, що ця ситуація її не стосується, але вона навіть на цю тему розмовляти не хоче, каже що її дітей не можна ображати. А мою, значить, можна?

Мені як мамі дуже прикро, я зробила сестрі чоловіка зауваження що не можна так поводитися, але свекруха стала на захист дочки, на мене – зі словами “Яке ти маєш право робити їй зауваження?!”

Я не витримала, забрала доньку і пішла, сказавши що до них я більше не прийду, Ігорю теж прикро через те, що сталося. Він матері намагався пояснити, що його сестра була не права, але його не стали слухати.

Я дуже хочу. щоб ця сім’я до мене та моєї дитини не мала жодного відношення, як тільки подумаю що вони приїдуть до нас у будинок, мене починає трясти, хоч я розумію, що не маю права позбавляти їх онуки.

Я написала свекру, нехай приходять тільки вдвох, без сестри Ігоря, але впевнена, що мене не послухають і прийдуть з зовицею, яку я в своєму домі не хочу бачити.

Допоможіть будь ласка порадою, адже через все це псуються стосунки з чоловіком. Не хочу його втратити через його родину! Як мені бути? Всім зарані вдячна.

Джерело