Я вийшла заміж за місяць до того, як мало бути весілля у моєї доньки. Я цього аж ніяк не планувала, але в житті часто відбувається саме те, чого ти найменше чекаєш. А найцікавіше, що вийшла заміж я за свого свата, і через вареники!

Коли мені моя старша донька сказала, що наречений їй пропозицію зробив, я ледь не впала, бо сказати, що у нас грошей немає – це нічого не сказати. Я сама трьох дітей виховую, на двох роботах працюю, і ледь звожу кінці з кінцями. А тут весілля! А гроші звідки брати?

Колись ми з чоловіком непогано жили. Він їздив за кордон на заробітки, доволі непогано заробляв, гроші у нас були, хоча я майже не працювала, адже постійно сиділа в декреті.

Чоловік казав, що родина має бути велика, і я не мала нічого проти – аби лише гроші були. А вони у нас були до тих пір, поки одного разу чоловік не сказав, що в Чехії знайшов собі іншу жінку, і йде від мене.

Перший час він ще якісь гроші дітям висилав, а потім там у нього народилася дитина, і його дружина була проти того, щоб він нам давав гроші.

Відтоді ми і стали жити не просто бідно, а дуже бідно. І тут, моя 20-річна донька заявляє, що заміж виходить.

Я спершу навіть не знала, що їй на це відповісти, бо не сподівалася, що все буде аж так скоро.

– Мамо, ти ні про що не хвилюйся, – заспокоювала мене донька. – У мого Вадима такий багатий батько, що він всі витрати на себе візьме, а ти навіть і не помітиш нічого.

Слова доньки мене ще більше налякали, бо я подумала, що вона заміж виходить через гроші, які є в родині нареченого, і щоб з нашої тотальної бідності вирватися.

– То ти через гроші надумала заміж вискочити, – суворо глянула я на доньку.

Та вона поспішила мене перебити:

– Ні, мамочко, Вадима я дуже люблю. Він найкращий чоловік в світі. І ти сама в цьому переконаєшся, коли з ним познайомишся. І батько у нього такий же хороший, хоч і дуже багатий, – підморгнула мені донька.

Після цих її слів мені наче трохи відлягло, але все одно не хвилюватися я не могла. Я не уявляла, як багаті свати мають прийти в нашу бідну квартиру, в якій ремонту не було років 10, а може і більше.

А ще, мені відверто було соромно за свій зовнішній вигляд, у свої 40 років я виглядала на всі 50. За собою я не стежила, бо не мала ні часу, ні засобів для цього, ні грошей.

Новий одяг я також собі не купувала, бо переживала, аби у дітей було все необхідне.

Але тепер я розуміла, що якщо буде весілля, то мені таки доведеться і себе в порядок привести, і щось з одягу та взуття собі купити.

Стала я над цим думати, і так мені гірко за своє життя стало, що я аж розплакалася.

Але потім життя все так закрутило, що всі проблеми вирішилися наче за помахом чарівної палички. Якби мені коли хтось про таке розказав, то я би не не повірила.

Якось в неділю я ліпила вареники, бо дітей же треба чимось годувати. З самого ранку я стояла на кухні, і можете уявити, як я виглядала.

Раптом – дзвінок у двері. Відчиняю – на порозі стоїть дуже красивий, імпозантний чоловік з квітами і тортиком, і каже:

– Ну що, Анно. Впустите мене до себе? Хочу познайомитися з майбутньою свахою, а то мій син такого мені про Вас нарозповідав!

Я дар мови втратила. Запросила гостя на кухню, спочатку його чаєм пригостила, а потім запропонувала вареники. Як же мені було соромно, адже крім вареників з капустою у мене вдома більше нічого і не було.

Проте, Ярослав, мій майбутній сват, не лише не відмовився, а з’їв величезну тарілку вареників, і сказав, що нічого смачнішого він в житті не їв.

На наступну неділю сват знову в гості прийшов, бо через роботу він вільний лише в неділю, начебто хотів про майбутнє весілля поговорити.

Я вже приготувалася краще, в суботу купила продукти, гарно накрила стіл, а він… попросив вареників…

Так ті вареники нас і зблизили. Сват давно вдівець, і хоч він має багато грошей, і може дозволити собі поїсти в найдорожчому ресторані, йому ще була потрібна любов і турбота.

Одним словом, з сватом ми зійшлися швидше, ніж наші діти. Ярослав сказав, що про таку дружину мріяв все життя і повів мене в РАЦС ще й місяця не минуло.

А тепер ми плануємо весілля наших дітей. Хто б міг подумати, що саме вареники принесуть ще й мені особисте щастя?

Джерело