Мій чоловік спілкується з колишньою. І це привело мене до того, що тепер я перебуваю буквально між двох вогнів. З одного боку, я не хочу втрачати свого чоловіка через якусь ненормальну. Я ж розумію, що таким чином зроблю гірше тільки собі і своїм стосункам.

З іншого – гордість, звісно, теж бере своє, і в якісь моменти мені хочеться кинути чоловіка ніколи більше в житті його не бачити. Зачепило, знаєте, нерви вже не ті. Оскільки мені цього року виповнилося лише 30 років, я не належу до тих жінок, які мовчатимуть і чекатимуть розв’язки ситуації.

Звичайно ж, я відразу ж висловила чоловікові своє невдоволення тим фактом, що в нашому житті все ще присутня його колишня дружина, але він відповів мені очікувано і дуже стандартно: йому шкода свою колишню, але насправді він любить тільки мене і нікого більше, але так-то я і сама це відчуваю.

Він не той, хто зміг би зрадити, але, з іншого боку, його колишня мене просто бісить. Ця жінка – справжня інфантилка. З тих, які все своє життя намагаються бути з усіма милими і по-дитячому доброзичливими. Знаєте, вона, навіть бачачи, як я її терпіти не можу, спілкується зі мною як дитина.

З усіма цими інтонаціями і дурними кривляннями. І ще їй постійно потрібна допомога. То просить підвезти її на інший кінець міста. То ще допомогти набрати продукти на кілька тижнів, вона ж така тендітна, а мій чоловік погоджується і не бачить у цьому нічого такого.

Так, визнаю, у мене є права, і одного разу я сама наполягла на тому, що допоможу їй з походом у магазин. Тим паче, я теж хотіла заїхати і дещо купити. Я тоді ще подумала: нарешті ця жінка проявить себе зі свого справжнього боку. Не може ж вона корчити з себе божевільну постійно.

Я намагалася вивести її на емоції, навіть не боялася, що в нас може початися бійка, я хотіла цього, але в результаті тільки показала себе як дуже невиховану людину. Хоча вона, напевно, цього навіть не помітила. Може здатися, що в неї справді не все гаразд із головою.

Насправді це професійна деформація. Коли все життя працюєш у дитячому садку з малечею, іноді це може дати свої плоди. Хоча я навіть не знаю, а раптом вона саме через свою дивакуватість пішла працювати в садок?! Чоловік довго з нею прожив, близько чотирьох років.

Казав, раніше йому подобалася її манера поведінки. Навіть коли він міг наробити дурниць на кшталт того, як він одного разу квартиру затопив, вона не влаштовувала сцен, а просто голосно зітхала. І все, жодних сварок і образ. Іноді я сама б хотіла собі такого партнера, без зайвих емоцій.

Але все одно це не нормально, і я відмовляюся ділити свого чоловіка зі нею, якою б нешкідливою вона не була. Що мені робити з тим, що чоловік спілкується з колишньою? Нещодавно довелося сходити на прийом до психолога. Улюбленої подруги не було в місті, а в мене накипіло.

Крім того, мені хотілося думати, що розмова з фахівцем – це не просто бесіда, чухання язика, що вона зможе дати мені якусь слушну пораду та й просто вислухати як годиться. Без перебивань і своїх вставок про те, яка в мене ще чудова ситуація. Моя подруга ніколи не могла промовчати і вислухати.

Моя “спеціалістка” виявилася дуже своєрідною дівчиною, і розмова, яка, як я розуміла, мала бути пізнавальною і сприяти розв’язанню моєї проблеми, виявилася максимально важкою і якоюсь навіть безглуздою. Від самого початку мене почали протискати по тих фронтах, на які я не звертала уваги.

Ми з’ясовували тип мого темпераменту, потім тип темпераменту чоловіка. Чи підходимо ми одне одному, чи його колишня і є його ідеал. Виявилося, що мій абсолютно звичайний у всіх сенсах чоловік дуже близький духовно зі своєю зворушеною колишньою.

Тому що чоловікам подобаються ось ці “психотипи”, близькі до дитячих. На що я справедливо відповіла, мовляв, ні. Немає в нього нічого подібного в характері, та й не було ніколи. Ба більше, я сама хочу завести з ним дитину, але поки що не впевнена в тому, що ми витягнемо її фінансово.

Та й коли взагалі працювати, треба його колишню по місту возити. Але жінка, яка стверджує, що вона професійний психолог, на корені зупинила мою спробу перевести тему на колишню дружину мого чоловіка. Хоч не почала звинувачувати в усьому моїх батьків, як це часто роблять психологи.

Цього я б, напевно, не винесла. Ми довго ще розмовляли про наші стосунки з чоловіком і про те, що його колишня напевно вже давно знову з ним, просто вони зберігають це в таємниці. На що я відповіла, що впевнена у зворотному. Для свого психолога я була не авторитетом, мої слова вона проігнорувала.

Напевно, набагато корисніше було витратити ті гроші не на сумнівного фахівця, а на шопінг, або спортивний зал. Постійно забуваю, що фізичні вправи здорово розслаблюють мізки і роблять твоє тіло більш пружним, а це ж саме те, що мені б зовсім не завадило.

Хоча б не вдома сиділа одна, вже непогано. Загалом, як ви розумієте, особливих успіхів у своєму питанні я не досягла. Розмови з чоловіком і його колишньою ні до чого не привели. Психолог, про неї я краще промовчу. Подруга моя ще не приїхала, хоча навряд чи вона щось слушне порадить .

КІНЕЦЬ.