Скажу одразу, я не вірю в жодні прокляття, чудеса, домовиків і всяких інших чупакабр. Як на мене, ми живемо в дуже нудній матеріальній реальності, де зовсім не відбувається нічого цікавого. Хіба що емоції та всілякі технічні новинки – ось що дає нам хоч якусь мотивацію рухатися далі.

Інакше ніякого прогресу взагалі б не було. Хіба що наша з дружиною історія купівлі власного житла дивує мене досі. Так от, після 5 років спільного життя ми з дружиною нарешті дозріли для купівлі однокімнатної квартири. Працювали ми тоді багато, енергії було хоч відбавляй.

Щомісячна квартплата вбивала весь настрій і стимул до розвитку. Навіщо, якщо господарі квартири прийдуть і заберуть належне, а якщо подивитися, скільки ми віддавали їм за рік, це просто можна збожеволіти. Добре, що до весілля у нас був невеликий капітал.

Ми жили, мотаючись з однієї орендованої квартири в іншу, ми відносно недовго. Район був уже підібраний, квартира, зрозуміло, однокімнатна хрущовка, але це вже було щось. Крім того, за час нашого подружнього життя я особисто привчився до тісноти. І дружина, думаю, теж.

Зате своє, а не чуже. Роби, що хочеш, хоч із сусідами лайся весь день. Маєш таке право. Ох, скільки в нас проблем було в минулому саме з людьми, з якими ми по сусідству знімали житло… Найголовніше – те, що квартиру купити нам так і не вдалося. Чому? Моя теща дуже сильно захворіла.

І як би я не хотів здатися людиною гіршою, ніж є насправді, совість моя не витримала. Не міг я дозволити дружині вважати мене останньою мерзотою. Ми скинулися грошима і допомогли матері дружини встати на ноги. Так, лікарні в наш час – це задоволення недешеве, хоча це й так усім відомо.

Цікаво інше. Сестра моєї дружини, яка постійно мене в усьому критикувала, скидатися з нами не захотіла. Просто кілька разів прийшла до матері з якимись продуктами, а потім продовжила жити своїм життям. Я нічого не хочу сказати, але у всіх є такий родич, який може тільки язиком чесати.

Ну ось це точно такий самий випадок. Навіть дружина знає, яка її сестра іноді буває лукава. Однак це її вибір. Я хоч не забобонний, але вірю, що якась подоба карми чи бумеранга в житті все-таки існує. Просто працює за принципом взаємовідносин між людьми, а не за помахом чарівної палички.

Ну гаразд, раніше люди думали, що грім і блискавка – це злі чари. Може, і з кармою вийшло точно так само. Вдруге ми вже майже купили квартиру з дружиною через кілька років після першого інциденту, але знову облом. Гроші було зібрано, навіть сума побільше.

Однак усьому на заваді стала аварія, в яку наша сім’я потрапила, коли я був за кермом авто. Все закінчилося добре. У дружини жодної подряпини, я зламав два ребра, та й то лише через те, що не купив нормальне кріплення для ременя безпеки, а ось машина, звісно, нормально постраждала.

У нашій родині без машини ніяк не можна. Тому потрібно було терміново вибирати: ремонтувати чи купувати нове авто. Звісно, дружина запропонувала ремонт, адже це дешевше, та ще й швидше за часом робиться. Ми б поки ще попрацювали, полагодили все, що можна.

Я навіть сам думав так вчинити, щоб не ускладнювати собі життя, але, подивившись правді в очі, вирішив продати авто і купити щось простіше. Найсмішнішим було, коли моя теща і її інша дочка, не моя дружина, накинулися на мене з подвійною силою.

Сестра дружини звинувачувала мене в тому, що я не вмію водити, хоча я ж чоловік, повинен за фактом народження, а ще я мало не угробив її сестру. І їй це дуже не подобається, як взагалі вона могла вийти за мене заміж. Теща пиляла трохи менше, мабуть, не забула про гроші на лікування.

Проте єдиною, хто мене ні в чому не звинувачував, була моя дружина. І я їй за це дуже вдячний. А родичі – це справа десята. І все ж через ще якийсь час квартиру ми купили. Скажу навіть більше, ми примудрилися придбати двокімнатне житло. Річ у тім, що мене нарешті підвищили.

Людина, яка продавала свою колишню квартиру, мала якісь нехороші борги. Тому справа не терпіла жодних відтермінувань. Так, хтось може сказати, що жити в житлі, купленому на вторинному ринку, це не те. І, можливо, навіть матиме рацію.

Я згоден, що жити на власній віллі, яку тобі спроектували і побудували справжні фахівці своєї справи, – крутіше, але, скажімо чесно, кожному за можливостями. Так, до речі про можливості. Сестра моєї дружини нещодавно теж вийшла заміж.

І проблеми в неї почалися точнісінько такі самі, які були й у нас. Орендована квартира більше не гріє душу, треба шукати щось своє, але її підхід до цієї проблеми виявився зовсім вже для мене несподіваним. Після весілля вона буквально через кілька тижнів звільнилася з роботи.

Оголосила себе заміжньою жінкою, а отже, тією, за яку все тепер має вирішувати чоловік. Чоловік сам уповноважений вирішувати їхнє квартирне питання, дозвілля і все інше. Такі справи. І тут я задумався. Так, ми з дружиною довго не могли купити собі квартиру.

Наче працював якийсь закон підлості, але ми пройшли не одне життєве випробування, прожили разом стільки часу, навіть мотаючись по знімних апартаментах, і все ж залишилися разом. Навіть більше того, наші стосунки стали від усього цього тільки міцнішими.

А що чекає на сестру моєї дружини, та ще й із таким ставленням до людей і до життя взагалі? Хто її знає, але я не чекаю нічого хорошого. Напевно, карма все-таки існує. Якоюсь мірою, звісно ж. Інакше як усе це пояснити?

КІНЕЦЬ.