Моя донька почала зустрічатися з хлопцем іншої національності. Емір вміло добивався її уваги і згодом вони разом переїхали в Баку. Я довго просила доньку піти працювати хоч кудись, аби в якійсь непередбачуваній ситуації Таня мала свої гроші. Дочка ж звикла, що її багате життя забезпечує Емір, тож і не планувала щось робити. Так вони жили щасливо пів року, аж до сьогоднішнього дня

Ми з чоловіком не були такі вже й бідні. Мали невеличкий бізнес, тож єдиній доньці могли дати все, що потрібно і навіть трішки більше.

З дитинства ми Тані ні в чому не відмовляли, можливо саме тому донька не звикла докладати зусиль, аби щось отримати.

Також ми влаштували її в престижний університет, на лікаря, оплачували орендовану квартиру і загалом забезпечували все інше.

Десь на другому курсі Таня на вечірці зустріла одного іноземця. Емір спочатку їй не сподобався, бо біля нього завжди крутилося багато дівчат.

Та згодом хлопець почав проявляти увагу і дарувати дорогі подарунки, тож Таня піддалася на його залицяння.

Виявилося, що сім’я Еміра має бізнес в Баку, і одну з філій вони відкрили в Києві. Спочатку донька ще вчилася на лікаря, але потім без дозволу, кинула науку.

Таня просто поставила нас перед фактом, коли вже забрала документи з ВУЗу. Виявилося, Емір настільки почав її обдаровувати дорогими подарунками, щоб донька навіть перестала бачити сенс в науці.

“Навіщо мені стільки років вчитися, щоб потім отримувати декілька тисяч, якщо Емір може мені все дати” – казала донька.

Десь за місяць після цього Таня сповістила, що Емір забирає її в Баку, на його батьківщину. Оскільки мене ніхто не слухав, то я просто мала порадіти за доньку.

Звісно ж я розказувала, знайомим і друзям, як моїй доньці пощастить з обранцем, дехто мене застерігав, що з такими хлопцями потрібно бути обережніше, та я думала, що вони просто заздрять тож намагалася ці думки відганяти.

Та все-таки переживання взяли в гору, і оскільки ми з Танею кожен день зідзвонювалися то я її щоразу просила влаштуватися хоч кудись на роботу. Звісно я не казала їй іти прибиральницею в дві зміни, але хоча б закінчити якісь курси і піти в салон робити манікюр або макіяж, щоб мати свої гроші.

А Таня мене й слухати не хотіла, казала, що вона впевнена в Емірі, тож немає сенсу їй працювати взагалі. В її планах було вийти заміж за іноземця, подарувати йому дитину, а може і не одну і на роботу взагалі не виходити. Десь з пів року тривала їхня ідилія допоки не стався один інцидент.

Донька прийшла з спа процедур раніше, і застукала Еміра з іншою. Розгорілася “буря” і замість того, щоб вибачитися хлопець виставив мою доньку без “гроша” в кишені на вулицю.

Всі речі і подарунки лишилися в тому будинку, а Таня немає тепер нічого і навіть немає грошей, щоб повернутися додому. В цьому розпачі донька зателефонувала до мене, і просила грошей на доїзд в Україну, та поки я цих грошей не маю.

Навіть не знаю, що робити. Дехто радить доньку провчити і не допомагати. Не хотіла працювати раніше, тож тепер нехай сама робить, що хоче.

А ви що думаєте? Як мені вчинити?

Джерело