Богдан залишив дружину і дітей, щоб жити з іншою жінкою. Через місяць він повернувся, сподіваючись відновити їхні стосунки…

Тамара була зайнята домашніми справами, коли зателефонувала її подруга Людмила. Вона перервала Тамару, закликаючи її приєднатися до них у Маргарити, оскільки Богдан покинув її.

Він пішов до іншої жінки в місті, що було досить несподівано. Вони поспіхом зібралися за столом, щоб відсвяткувати цей поворотний момент у житті Маргарити.

Вона жила з Богданом, переживаючи складні стосунки, оскільки чоловік мав ревниву і власницьку натуру. Він вимагав від Маргарити надмірної уваги, був грубим і викидав тарілки, якщо був незадоволений її кулінарією. Його настрій міг призвести до тижнів мовчазного лікування.

Маргарита, тепер вільна від цих токсичних стосунків, висловила своє полегшення. Богдан забороняв їй спілкуватися з друзями, побоюючись їхнього впливу.

Однак тепер вона з нетерпінням чекала можливості проводити з ними більше часу. Дівчата ділилися історіями про поведінку чоловіка, його ревнощі та натиск, який він чинив над дружиною.

Хоча ніхто не знав, як Богдан познайомився зі своєю новою партнеркою, він часто навідувався до неї, брехливо стверджуючи, що це були тренінги.

Людмила вдавалася в питання, чи буде Богдан і надалі утримувати своїх дітей, а Маргарита подумувала про те, щоб заявити на нього в поліцію. Подруги залишилися у Маргарити, випивали разом і обговорювали власний досвід невдалих стосунків.

Коли Богдан повернувся через місяць, Маргарита зустріла його байдуже. Він думав, що вона зрадіє його поверненню, але її холодний погляд застав його зненацька.

Він запитав, чого хочуть жінки, на що Маргарита твердо відповіла: “Любові та поваги”. Вона знайшла в собі сили й більше не хотіла мати з ним нічого спільного. Богдан міг лише здивовано дивитися на неї.

КІНЕЦЬ.