Рубрика: Людина
Їхав я до мами, коли на вокзалі якась старенька протягнула мені іконку, але я лише посміхнувся і пішов. А увійшовши до будинку мами, я втратив дар мови.
Я стояв на вокзалі і чекав поїзд. Серед людей ходила жінка в хустці. Вона була одягнена бідно, але акуратно. Мене здивував її погляд, коли вона підійшла до мене. На мить […]
Невістка постійно нагадує сину, що вони живуть у її квартирі, а потім дивується, що він там нічого робити не хоче
Не можу назвати невістку розумною жінкою, бо поводиться вона дуже безглуздо. Вже п’ять років за будь-якої нагоди заявляє моєму сину, що він живе в її квартирі, а потім обурюється, що […]
Що я вчора вислухала від Матвія за суші на вечерю! Так вони коштували 800 гривень, більше кілограма зате, ми так всі наїлися, діти дуже просили вже кілька тижнів. Матвій їв пельмені. Суші не його їжа. Я дітей дорого одягаю, гроші розхвицюю на ліво і на право. До косметолога смію ходити раз на місяць. Це ж синочок вже настрочив, нажалівся у вайбері. І свекруха навіть не подумала, що вже майже ніч надворі. А сьогодні Матвій прийшов з роботи додому з кросівками за 7 тисяч гривень
Що я вчора вислухала від Матвія за суші на вечерю! Так вони коштували 800 гривень, більше кілограма зате, ми так всі наїлися, діти дуже просили вже кілька тижнів. Матвій їв […]
Ми знали, що батьки зателефонують, щоб з ранку раніше покликати орати на дачі, і відключили телефони. І тут раптом почувся дверний стукіт.
Дачники та їхні діти. Старше покоління та молоде. Молодь хоче їздити на дачу відпочивати. Старше покоління їздить туди працювати на городі. І вимагає від молодих того самого. Наводить різні, переконливі […]
Якось я повернулася з роботи надто втомлена а чоловік почав лаятися зі мною через те що вдома не було вечері. Тут і я ухвалила рішення
Хто вирішив, що виключно жінки мають займатися домашнім господарством? У мене тут виникло це питання раптово, я зрозуміла, що це досить несправедливо. Скільки можна бути слугою? Одного дня я повернулася […]
Характер свахи я добре знаю, тому відразу зрозуміла, що не на троянди вона прийшла до мене дивитися, а треба їй щось від мене. І я як у воду дивилася. – Робіть, свахо, каву. Ви, напевно, багато доброї італійської кави привезли? І гроші, мабуть, теж привезли. Власне, за чим я до вас прийшла – мені тисяча євро потрібна. Я знаю, що гроші у вас є, то позичте по-родинному. Каву я зробила, мені не шкода, а далі і кажу: – Звиняйте, Анно, але гроші я вам не позичу
– Яке ж у вас тут все гарне! Троянди – така краса! А хто за ними доглядає, коли вас нема, Маріє? – стала хвалити мене сваха, коли в неділю з […]
— Та яка ж ти стара? Тридцять дев’ять, хіба ж стара для дитини? Але хто ж знав, чим все це обернеться
У Єгора Прокопенка не стало дружини. Так і не оговталася від появи останньої дитини. Залишилося сумувати, проте п’ятеро дітей залишилося. Старшому, Миколці, дев’ять. Іллі — сім. Близнюкам Сашку та Олексі по […]
— Мамо, ти пам’ятаєш скільки тобі років? Тобі онуків треба няньчити, а ти дітей тут плануєш. Які діти? Тобі бабусею скоро бути!
Лідія Петрівна зайшла додому із відром огірків. Її дочка Валентина та онука Олена сперечалися та лаялися. (Олена – дочка Валентини). — Мамо, ти взагалі про що думаєш? Я чекаю дитину, […]
Та якби не моя мама, то ваш син досі б на квартиру заробляв. А так, живе собі спокійно на всьому готовому в трикімнатній квартирі. А ви нам нічого не дали, – заявила мені невістка. – Це я не дала? А те, що я вже пів року як вам з дитиною допомагаю – це не рахується? – кажу і мало не плачу. – Так ви ж у нас жили! Пів року за наш рахунок! – не мовчить невістка. – Жила. Бо ви мене покликали. А у мене, взагалі-то, своя хата є. І я маю де жити. Невістка так розійшлася, бо дізналася, що я город продала і гроші доньці віддала. А вона вважає, що так не чесно
– Та якби не моя мама, то ваш син досі б на квартиру заробляв. А так, живе собі спокійно на всьому готовому в трикімнатній квартирі. А ви нам нічого не […]
І донька, і зять постійно мене кликали до себе, коли на світ моя онучка з’явилася, адже їм потрібно було багато допомагати, донька моя не справлялася сама. Я бігала до них щодня, сиділа з онучкою, давала їм відпочити. Таке враження, що я в них і за няньку, і за служницю була. А коли онучка підросла, то вони мене кликати до себе перстали, навпаки, коли хотіла приїхати, донька завжди відмовляла мене. Я лише тоді зрозуміла причину, коли підслухала розмову їх
Розпочну з того, що зазначу, що в мене зараз в житті дуже складний період, адже зі мною не хоче спілкуватися рідна донька і ще й внучку мою навіть до телефону […]