Через місяць в мого сина буде весілля, але я не радію цьому. Свати дізналися, що в нас з чоловіком є однокімнатна квартира, яку ми здаємо в оренду, і вже налаштовують туди жити молоду сім’ю. А я цю квартиру на старість купила, не хочу невістку впускати туди

Важко, звісно, змиритися з цим, але вже сьогодні вони всі дивляться на мене так недобре, наче я винна їм щось, хоча я вважаю, що нікому нічого недоброго не зробила, – якось поскаржилася мені далека родичка 50-річна Валентина. – Всі – син, його наречена, її родичі навіть, як не дивно, і навіть мій власний чоловік, що зовсім мене здивувало. Адже він теж досить серйозно вважає, що ми зобов’язані допомогти своєму синові та його дружині створити їм краще майбутнє.

А я от не хочу просити квартирантів, щоб вони покинули наше житло і пускати молоде подружжя туди жити, адже це повністю змінить наше життя. Зрештою, це не я просила їх одружитися – вони самі вирішили створити власну свою сім’ю, будувати своє майбутнє самостійно.

Нехай тепер самі і з житлом щось вирішують, нехай батьки майбутньої моєї невістки їм допомагають, свекри хай беруть участь у будівництві наших дітей, а не лише на мене сподіваються лише. Я думаю, що я права в цьому. Діти наші вже цілком дорослі, нехай самі думають, як тепер жити будуть, я а допоможу колись, звичайно, якщо матиму таку можливість.

Син Валентини через місяць святкуватиме весілля.

Зараз Валя з чоловіком і сином живуть в хорошій двокімнатній квартирі, плюс у сім’ї є маленька однокімнатна квартира на околиці міста, за яку недавно тільки кредит Валентина з чоловіком виплатили, чималий.

Цю однокімнатну квартиру Валя брала, як хорошу надбавку до пенсії собі з чоловіком на свою старість. Ця квартира поки здається в оренду квартирантам, приносить в сімейний бюджет суттєву копійку, за рахунок неї Валентина з чоловіком живуть зараз непогано, а враховуючи те, що кредит вже платити не потрібно, то сім’я взагалі з полегшенням зітхнула останнім часом, адже розуміють, що зараз важкі часи, а ця копійка за оренду дуже полегшить їм життя. І, хоча зараз Валентина з чоловіком успішно працюють і непогано заробляють, як для людей їх віку – трапляється, гроші від здачі в оренду квартиру дуже допомагають у непередбачуваних, непростих ситуацій для сім’ї.

Хоча, за великим рахунком, зараз без цих грошей цілком можна і обійтися, якщо економити дуже на всьому.

А ось в старості Валентина на цю квартиру дуже розраховує, адже планує на гроші за оренду відпочивати, відвідувати санаторії, подорожувати в країни якісь.

А зараз з’ясовується, що на цю ж квартиру в глибині душі розраховує не тільки вона.

Жити синові з молодою дружиною треба десь після весілля, а жити їм зараз зовсім ніде, а тут стоїть у батьків однокімнатна квартира, про яку усі знають і усі останнім часом про неї лише й говорять, а молоді розраховують серйозно лише на неї, як виявилося.

Родина самої нареченої допомогти можливості не мають зараз зовсім. Майбутня невістка Валентини сама родом з столиці, але вони там усі купую жили в маленькій квартирі, сестра-школярка і старенька бабуся, за якою потрібний догляд постійно.

Вся сім’я майбутньої дружини її сина за великим рахунком чекає, коли старша дочка, майбутня невістка Валентини, піде він них жити до свого чоловіка. Тоді їм усім легше житися буде.

Ні, відкрито ніхто нічого не просить і подружжя, але видно, що дуже сподіваються на таку допомогу та підтримку, син постійно про ту квартиру в розмовах згадує останнім часом, видно, що розраховує там жити після весілля.

А Валентині пускати сина з дружиною у свою квартиру де живуть квартиранти і платять їй чималі гроші, зовсім не хочеться.

– Ну бо пустити дуже легко молоду сім’ю до себе – просто, а от як потім попросити залишити цю квартиру дітей? – міркує собі Валентина. – Ну, коли квартира знадобиться нам з чоловіком? Це ж нереально просто. Тим більше якщо там дитина народиться, а вона у них буде рано чи пізно.

У хорошої подруги Валентини Олени колись була дуже подібна ситуація, свого часу. Пустила вона свою рідну доньку ось так от в квартирку, приготовлену до пенсії, і що? Вони там двох дітей вже має тепер, і з’їжджати абсолютно не планують. Жити їм і досі немає де. Ніхто не думає, що у матері пенсія через рік вже на носі майже, і натяків абсолютно не розуміють, роблять вигляд, що все це їх не стосується. Хоча спочатку йшлося – живіть, мовляв, але не довго. Відкладайте гроші на своє житло. А там переїдете в своє – ця квартира матері на старість, адже вона заробляла гроші на неї пів життя.

А діти нічого так і не купили за всі ці роки, хоча обіцяли, що трохи поживуть і з’їдуть, коли назбирають на своє житло.

– Ну не вижену ж я рідну дочку з дітьми на вулицю, виходу зараз я не бачу у своїй ситуації, що склалася! – зітхає Олена, адже розуміє, що вони образяться на неї. – І гроші з них брати за квартиру теж якось негарно. Дочка майже не працює, у молодшого проблеми, в садочок не ходить, нехай краще вони дитину до моря вивезуть на літо. Що поробиш, не жили заможно, годі й починати багате життя в нашому віці. Попрацюю, поки не попросять мене піти з роботи, а там видно буде, можливо, ще встигну відкласти якусь копійку на старості років.

І з того всього, на прикладі своєї подруги, Валентина зрозуміла, що пускати дітей у свою квартиру зараз краще не потрібно, нехай самі шукають вихід з цієї ситуації. Як не зараз то потім образяться, як піти їх попросить зі своєї квартири. Жінка вважає, що все одно поганою буде для дітей, якщо не зараз, то в майбутньому. Тому навіщо щось зараз псувати собі?

Але тепер на Валентину косо дивляться всі, навіть власний чоловік. Ніхто не розуміє її. Чому вона не дасть квартиру дітям, як зробила б інша – добра мати? А що їй тут робити?

Джерело